Друк

Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 2

     Титульний лист (Title of the issue)
Зміст (Content)

2019 Том XXIV № 2

Опубліковано
11-06-2019

ТЕОРЕТИЧНА МЕДИЦИНА

П’ятчаніна Т.В., Огородник А.М., Мельник-Мельников П.Г. Методичні підходи до проведення патентних досліджень у галузі медико-біологічних наук

Інформація про авторів

П’ятчаніна Т.В. Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Київ, Україна, e-mail:
ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-7992-995X

Огородник А.М. Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Київ, Україна, e-mail: 

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-7756-7222

Мельник-Мельников П.Г. Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Київ, Україна, e-mail: 

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-2556-4254

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.2.170117

Ключові слова: патентні дослідження, науково-технічна розробка, об’єкт господарської діяльності, бази даних, медико-біологічні науки, наукова установа, вищий навчальний заклад

Реферат. Методичні підходи до проведення патентних досліджень у галузі медико-біологічних наук. П’ятчаніна Т.В., ОгородникА.М., Мельник-Мельников П.Г. Патентні дослідження в галузі біомедичних наук (БМС) дозволяють дати об'єктивну оцінку новизни і техніко-економічного рівня розробленого об'єкта економічної діяльності, визначити найбільш перспективні об'єкти економічної діяльності, виявити конкурентні тенденції в аналізованих підприємствах, використовувати в процесі НДДКР найкращі досягнення світової науки, своєчасно захищати власні технологічні та технологічні рішення з патентами в Україні та за кордоном. Виконання патентних досліджень вимагає застосування обов'язкових методологічних підходів, які розробляються на основі ДСТУ 3575-97 «Патентні дослідження: ключові положення та порядок». На кожному етапі реалізації НДР розроблено алгоритм патентних досліджень, якого необхідно дотримуватися для забезпечення перспективи розвитку об'єкта економічної діяльності, її правового захисту та конкурентоспроможності. На основі аналізу патентних і науково-технічних баз даних, які дозволяють виявити конкурентні напрямки в галузі БМС, визначити найбільш перспективні, дати об'єктивну оцінку, визначаються методичні підходи до проведення патентних досліджень у сфері БМС, новизни та техніко-економічної ефективності НДДКР; вони дозволяють використовувати найбільш видатні досягнення світової науки під час НДДКР; своєчасно захищати власні технічні та технологічні рішення патентами в Україні та за кордоном.

  

Новицкая-Усенко Л.В. Дорогами памяти

Інформація про авторів

Новицкая-Усенко Л.В ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», Днепр, Украина, e-mail: 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.2.170118

 

КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА

Пославська О.В., Шпонька І.С., Бабій Г.С. Діагностичне значення маркера р16ink для верифікації пухлин невідомої первинної локалізації в жінок з ізольованим ураженням пахових лімфатичних вузлів

Інформація про авторів

Пославська О.В. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна, 
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-3133-8413

Шпонька І.С. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна, 
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-7561-6489

Бабій Г.С. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна, 
e-mail: 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.2.170119

Ключові слова: пахові лімфатичні вузли, рак шийки матки, р16ink, ImageJ

Реферат. Диагностическое значение маркера р16ink для верификации опухолей неизвестной первичной локализации у женщин с изолированным поражением паховых лимфатических узлов. Пославская А.В., Шпонька И.С., Бабий А.С. Карциномы с неизвестной первичной локализацией являются гетерогенной груп­пой метастатических опухолей, насчитывающих от 3% до 5% всех злокачественных фенотипов карцином. Изолированное поражение паховых лимфатических узлов релевантно связывают с первичной локализацией опухолей в малом тазу, анальном канале, нижней части брюшной полости, нижних конечностях и, в большей степени, в репродуктивной системе (vulva, vagina и cervix для женщин, penis для мужчин). Но в случае отсутствия клинических признаков происхождения рака после тщательного исследования, диагностическим методом выбора становится гистологическое исследование биопсии лимфатического узла с дополнительным иммуногистохимическим окрашиванием органоспецифическими маркерами. В работе проведен ретроспек­тивный анализ гистологических, морфометрических и иммуногистохимических характеристик биопсийного материала 59 пациентов с изолированным поражением паховых лимфатических узлов (35 женщин и 24 мужчины) в возрасте от 20 до 87 лет (среднее 59,26±15,86; медиана 62 года). Распределение вариантов изолированного поражения паховых лимфатических узлов у женщин продемонстрировало 14 из 35 (40,00%) метастатических опухолей (другие 21 - лимфопролиферативные состояния, требующие фенотипирования, но не нахождения первичной локализации). Из 14 метастатических поражений у женщин 6 карцином имели р16ink (+) фенотип. Для сравнения, у мужчин из 24 случаев только 6 (25,00%) имели метастатическое проис­хождение, из них р16ink (+) частично оказался 1 метастаз меланомы (16,67%). После тщательного имму­ногистохимического исследования с панелью органоспецифических маркеров среди изолированных мета­статических поражений паховых лимфатических узлов опухолей у женщин, половина выявленных локализаций (7 из 14) относились к репродуктивным органам, а именно: 4 р16ink (+) к плоскоклеточным ракам шейки матки, 2 р16ink (+) к серозным аденокарциномам яичников, 1 р16ink (-) к лейомиосаркоме тела матки. Другие локализации не имели четкого местонахождения, так как относились к метастазам карциномы из клеток Меркеля и меланомы, в результате частой редукции первичного опухолевого очага в коже.

 

Кравец О.В. Периоперационный водный баланс больных с острой абдоминальной патологией при либеральном режиме инфузионной терапии

Інформація про авторів

Кравец О.В. ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», Днепр, Украина, 
e-mail:

ORCID iD http://orcid.org/0000-0003-1340-3290

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.2.170122

Ключові слова: ургентна хірургія, інфузійна терапія, ліберальний режим, водний баланс, водні сектори організму

Реферат. Периопераційний водяний баланс хворих із гострою абдомінальною патологією  при ліберальному режимі інфузійної терапії. Кравець О.В. З метою оцінки ефективності ліберального режиму інфузійної терапії ми обстежили 50 хворих з гострою абдомінальною патологією на стан водних секторів організму. Нами встановлено, що ліберальний режим інфузійної терапії викликає гіперволемію і гіпергідратацію периферичних тканин перші 6 годин периоперативного періоду, зберігає помірний дефіцит об'єму циркулюючої крові і дегідратацію з 1 по14 добу спостереження та формує збільшення обсягу інтер­стицію, викликаючи його максимальний набряк з 3 по 7 добу спостереження. Ці зміни поєднується з позитивними добовим і кумулятивним водними балансами, що відбивається в критичному збільшенні відсотка надлишкової рідини з 5 доби післяопераційного періоду.  

 

Сурков Д.М. Застосування дексмедетомідину в доношених новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією

Інформація про авторів

Сурков Д.М. КЗ «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» ДОР», Дніпро, Україна, 
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-6456-8493

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.2.170123

Ключові слова: гіпоксія, ішемія, енцефалопатія, дексмедетомідин, новонароджені, штучна вентиляція легень

Реферат. Застосування дексмедетомідину в доношених новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. Сурков Д.М. Негативний вплив стандартних фармакологічних седативних препаратів свідчить про необхідність пошуку альтернативних медикаментозних засобів. Дексмедетомідин може бути новим варіантом для седації в новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією, які потребують штучної вентиляції легень. Мета – порівняти вплив дексмедетомідину та інших седативних засобів на стан мозкового кровотоку та результати лікування гіпоксично-ішемічної енцефалопатії в доношених ново­народжених. Досліджено 205 доношених новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією за Sarnat II-III ст. у терміні ≤72 годин після пологів. Немовлята були розподілені методом простої відкритої рандомізації за фармакологічним препаратом для медикаментозної седації під час проведення штучної вентиляції легень на групу дослідження (n=46) із застосуванням дексмедетомідину та групу контролю (n=159), в яку увійшли морфін у монотерапії або в комбінації з натрію оксибутиратом чи діазепамом у стандартних рекомендованих дозах. Проведений порівняльний аналіз впливу дексмедетомідину та інших лікарських засобів на стан церебральної перфузії та на результати лікування гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. Отримана достовірна відмінність поміж групами щодо строків екстубації трахеї в немовлят (р=0,022), вірогідність для дитини бути екстубованою до 7 доби лікування була значно вищою в групі дексмедетомідину – 68% проти 33% у групі контролю (p=0,018) з коефіцієнтом ризику HR 0,48 (95% СІ 0,27-0,86; р=0,011). Також достовірно відрізнялись поміж досліджуваною та контрольною групами показники церебральної оксиметрії в 1-у (65% проти 79%, р=0,012) та 2-у добу лікування (74% проти 81%, р=0,035). Значення середнього артеріального тиску були вище в групі дексмедетомідину порівняно з контролем (58 [51-65] мм рт.ст. проти 53 [46-60] мм рт.ст., р<0,001), при меншій дозі добутаміну (EV -1,87; 95% CI від -3,25 до -0,48; p=0,009). У групі дексмедетомідину на 1-у добу спостереження була істотно менша частота судом (4,3% проти 48,3%, р<0,001); частота розвитку небажаного результату лікування у вигляді церебральної лейкомаляції також була в 7 разів нижче в групі дексмедетомідину порівняно з контрольною групою (2,2% проти 15,1%, р=0,018). Дексмедетомідин є засобом для седації із задовільним профілем безпеки, стабільною гемодинамікою, відсутністю негативного впливу на церебральну перфузію та можливою нейропротективною дією в доношених новонароджених з ГІЕ як доповнення до лікувальної гіпотермії.

 

Оболонський О.І., Снісар В.І., Сурков Д.М., Оболонська О.Ю., Капустіна О.Г., Дереза К.О. Терапія відкритої артеріальної протоки в недоношених новонароджених

Інформація про авторів

Оболонський О.І. КЗ «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» ДОР», Дніпро, Україна, e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-3190-0402

Снісар В.І. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна, 
e-mail: 

Сурков Д.М. КЗ «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» ДОР», Дніпро, Україна, 
e-mail: 

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-6456-8493

Оболонська О.Ю. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна, 
e-mail: 

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-9863-1828

Капустіна О.Г. КЗ «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» ДОР», Дніпро, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-0312-0481

Дереза К.О. КЗ «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» ДОР», Дніпро, Україна

 ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-0508-902X

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.2.170125

Ключові слова: відкрита артеріальна протока, рестриктивна інфузійна терапія, інгибітори ЦОГ, недоношені новонароджені

Реферат. Терапія відкритої артеріальної протоки в недоношених новонароджених. Оболонський О.І., Снісар В.І., Сурков Д.М., Оболонська О.Ю., Капустіна О.Г., Дереза К.О. Тривале функціонування гемоди­намічно значущої відкритої артеріальної протоки (ГЗВАП) призводить до великої кількості ускладнень у недоношених дітей, таких як: бронхолегенева дисплазія, перивентрикулярна лейкомаляція, внутрішньо­шлуночкові крововиливи, ретинопатія новонародженого.  Щоб запобігти всім цим ускладненням, ГЗВАП необхідно закрити фармакологічно або хірургічно протягом перших трьох днів, якщо це можливо. Закриття гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки є одним з найважливіших питань інтенсивної терапії новонароджених, особливо для недоношених дітей.  Інгібітори ЦОГ зазвичай використовуються на цей час для медикаментозного закриття протоки. Ібупрофен й індометацин показують рівну ефективність, менше побічних ефектів при використанні ібупрофену. Метою дослідження було визначити доцільність, ефектив­ність і безпеку використання різних обсягів інфузії в комбінації з інгібіторами ЦОГ і визначити вплив на терміни закриття ГЗВАП.  Ретроспективно було вивчено 91 недоношену дитину з гестаційним віком 26-31 тижнів, прояви респіраторного дистрес-синдрому, ГЗВАП, які лікувалися в реанімаційному відділенні.  Дослідницькі групи були репрезентативними щодо гестаційного віку, статі та ваги (1205,0±435,0 г). Терапія для закриття КПК включала застосування різних обсягів рестриктивної або ліберальної інфузійної терапії (від 50 до 100 мл/кг/добу) та інгібіторів ЦОГ (індометацин, ібупрофен). Обсяг інфузійної терапії був обмежений у першій групі. Недоношені новонароджені отримали 53,5±6,4 мл/кг/день на 1 та 2 добу. З третього дня екскреція сечі збільшувалася, збільшувався об'єм інфузійної терапії до 63,6±5,6 мл/кг/день, а на 5 день  збільшено до 89,7±6,8 мл/кг/добу. У другій групі, де застосовувалась ліберальна інфузійна терапія та не спостерігалося суворого дотримання обмеження обсягу інфузійної терапії (особливо в перші 5 днів), спостерігався відстрочений термін закриття ГЗВАП (у середньому з 14,55±0,56 доби). У першій групі, де обмеження обсягу інфузійної терапії дотримувалися більш чітко в перші 5 днів, закриття артеріальної протоки відбувалося рано (при 2,35±0,48 доби). Інгібітори ЦОГ призначались за стандартною схемою: в перші 3 дні індометацин вводять перорально в дозах 0,2/0,1/0,1 мг/кг/добу. Якщо в недоношеної дитини з'являлися симптоми парезу кишківника (це перешкоджало пероральному введенню індометацину), тоді ібупрофен призначався в триденному курсі в дозах 10/5/5 мг/кг/добу внутрішньовенно або 20/10/10 мг/кг/добу в ректальній формі. У всіх означених групах застосовували стандартну терапію закриття ГЗВАП. У більш віддалені періоди (14 і 28 днів) не було принципової різниці в обсязі інфузії у всіх групах, що говорить про те, що принцип раннього закриття КПК полягав у обмеженні інфузійної терапії в перші 3-5 днів на тлі стандартної терапії інгібіторами ЦОГ.

 

Архіпкіна О.Л. Особливості клінічного перебігу хронічного обструктивного захворювання легень у хворих на гіпертонічну хворобу

Інформація про авторів

Архіпкіна О.Л. Харківський національний медичний університет, Харків, Україна, 
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-7160-8070

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.2.170128

Ключові слова: хронічне обструктивне захворювання легенів, гіпертонічна хвороба, поєднаний перебіг

Реферат. Особенности клинического течения хронического обструктивного заболевания легких у больных гипертонической болезнью. Архипкина О.Л. Сегодня проблему коморбидного течения хроничес­кого обструктивного заболевания легких (ХОЗЛ) и гипертонической болезни (ГБ) рассматривают с позиции наличия общих факторов риска и патогенетических механизмов. Целью работы было изучение особенностей функционирования кардиореспираторной системи у больных с ХОЗЛ и ГБ и анализ основных факторов сердечно-сосудистого риска. Было обследовано 284 пациента с ХОЗЛ, которые были разделены на 2 группы: основная группа - 167 больных с ХОЗЛ и сопутствующей ГБ, группа сравнения – 117 больных ХОЗЛ с нормальными значениями артериального давления. Анализ клинической картины ХОЗЛ выявил, что у больных на фоне ГБ достоверно чаще наблюдаются обострения основного заболевания, наблюдается ухудшение клинических проявлений болезни, меняется фенотипическое распределение больных. У всех больных ХОЗЛ выявлена тенденция к повышению артериального давления, глюкозы крови и общего холестерина по сравнению с контролем с наивысшими значениями в основной группе. К тому же больные имели больший индекс массы тела и интенсивнее курили в группе с ГБ. Согласно данным ЕГК, у большинства больных ХОЗЛ наблюдалась тахикардия, нарушения ритма и проводимости, гипертрофия миокарда желудочков, что чаще имело место при наличии ГБ. Функция легких, кроме обструктивных изменений, характеризовалась еще и рестриктивными, что более выражено было при сочетанной патологии. Таким образом, при наличии ГБ клинические проявления ХОЗЛ менялись, демонстрируя влияние сосудистой патологии на респираторные нарушения этих больных. Выводы: Сочетанное течение ХОЗЛ с ГБ характеризовалось модификацией клинических проявлений заболевания, а ХОЗЛ ассоциировалось с увеличением сердечно-сосудистого риска обследованных пациентов.

 

Айварджі О.О. Особливості змін лабораторних показників пацієнтів на фоні використання дексмедетомідину при септопластиці

Інформація про авторів

Айварджі О.О. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна, 
е-mail:
КЗ «Міська клінічна лікарня № 8» ДМР, Дніпро, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-2192-0482

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.2.170130

Ключові слова: септопластика, периопераційний період, системна запальна відповідь, анемія, гемостаз, крововтрата, дексмедетомідин 

Реферат. Особенности изменения лабораторных показателей пациентов на фоне применения дексмедето­мидина при септопластике. Айварджи А.А. В настоящее время большое внимание ученых во всем мире уделяется периоперационной стратегии ведения пациентов с учетом объёма оперативного вмешательства, наличия сопутствующих патологий и их возможных осложнений. Это позволяет снизить летальность, уменьшить количество нежелательных явлений в интра- и послеоперационном периоде, эффективно справиться с болью, ускорить сроки выздоровления и реабилитации, а также повысить удовлетворенность больных качеством медицинской помощи. В работе изучались показатели 58 взрослых пациентов, которым проводилась септопластика. Больные разделены на 2 группы. В группе «Д» больным проводилась инфузия дексмедетомидина, которая начиналась за 10 мин. до индукции анестезии в дозе 0,7 мкг/кг/ч и заканчивалась за 10 мин. до завершения оперативного вмешательства. Исследовались общеклинический анализ крови (уровень гемоглобина, эритроцитов, лейкоцитов, палочек), температура тела больных, коагулограмма (МНО, уровень фибриногена, время кровотечения по Дюке). При сравнении показателей общеклинического анализа в послеоперационном периоде в контрольной группе наблюдался лейкоцитоз и палочкоядерный сдвиг влево (p<0,001). Для пациентов, которым проводилась инфузия дексмедетомидина, был характерен уровень лейкоцитов и палочек в пределах нормы. В обеих группах наблюдения в послеоперационном периоде опре­делялась субфебрильная лихорадка (p<0,001). В контрольной группе через 12 ч. после оперативного вмеша­тельства температура тела повышалась до фебрильных значений. В течение оперативного вмешательства группа «Д» характеризовалась лучшими показателями коагуляции крови. В группе «К» на вторые сутки послеоперационного периода наблюдалось незначительное усиление коагуляции. Уровень интраоперационной кровопотери в группе «Д» достоверно меньше, чем в контрольной (p<0,001). В группе «Д» в послеопера­ционном периоде определялось минимальное снижение гемоглобина, в отличие от контрольной группы (p<0,001). Использование инфузии дексмедетомидина приводит к уменьшению проявлений системного воспалительного ответа при оперативных вмешательствах по поводу искривления носовой перегородки. Введение дексмедетомидина обеспечивает лучшие показатели свертывания крови в течение септопластики. Инфузия дексмедетомидина обуславливает уменьшение кровопотери, следовательно и сохранение кон­центрации гемоглобина на должном уровне.

 

Жабченко І.А., Корнієць Н.Г., Тертична-Телюк С.В. Особливості гормональної функції у вагітних – переміщених осіб

Інформація про авторів

Жабченко І.А. ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової Національної академії медичних наук України», Київ, Україна, e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-5622-5813

Корнієць Н.Г. ДЗ «Луганський державний медичний університет», Рубіжне, Україна, 
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-2816-1995

Тертична-Телюк С.В. ДЗ «Луганський державний медичний університет», Рубіжне, Україна, 
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-6759-7604

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.2.170146

Ключові слова: вагітність, стрес-асоційовані гормони, гормони фетоплацентарного комплексу, вагітні – переміщені особи

Реферат.  Особенности гормональной функции у беременных – перемещенных лиц. Жабченко И.А., Корниец Н.Г., Тертычная-Телюк С.В. Гармоничное и стабильное психоэмоциональное состояние беремен­ных женщин является важным условием успешного течения беременности, развития плода и физиологических родов. Люди сталкиваются с различными проблемами, связанными с психическим здоровьем, которые варьи­руют от психоэмоционального стресса до психических расстройств. Важными факторами, определяющими течение беременности, являются психоэмоциональное состояние беременных и фетоплацентарный комплекс. Среди последствий сильного стресса во время беременности - головокружение, тахикардия, дрожание конечностей, повышенное артериальное давление, немотивированное повышение нервозности и тревоги, расстройство сна, депрессия, которые приводят к ухудшению общего состояния будущей матери. Целью исследования было определение изменений в выработке плацентарных гормонов и гормонов, связанных с перенесенным стрессом, у беременных женщин - перемещенных лиц. Для проведения исследования было случайным образом взято динамическое проспективное клинико-параклиническое обследование 96 беременных женщин (основная группа) и 39 беременных женщин (контрольная группа), постоянно проживавших на контролируемой Украиной территории в сроке гестации после 22 недель. Концентрация гормонов стресса (кортизол и пролактин) и плаценты (эстрадиол, прогестерон, плацентарный лактоген) в сыворотке крови определялась с помощью твердофазного иммуноанализа. Наблюдалась повышенная концентрация эстрадиола и относительное снижение прогестерона и плацентарного лактогена, смещение эстроген-прогестеронового равновесия в сторону относительной гиперэстрогении; увеличение концентрации стресс – ассоциированных гормонов. Выявленные гормональные и метаболические нарушения у беременных женщин из числа внутренне перемещенных лиц являются биохимическими маркерами дисфункции плаценты, что свидетельствует о целесообразности комплексной предконцепционной подготовки с привлечением психолога и включением в программу дородового наблюдения таких женщин профилактических мер в виде долговременной поддержки прогестероном во время беременности.

 

Чунь Лю, Погорєлов О.В. Клінічна характеристика цефалгій у пацієнтів з артеріальною гіпертензією при інтервальному харчуванні

Інформація про авторів

Чунь Лю ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-5309-4176

Погорєлов О.В. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна, 
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-4588-3081

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.2.170151

Ключові слова: періодичне голодування, лікувальне голодування, інтервальне харчування, артеріальна гіпертензія, головний біль, цефалгії

Реферат. Клиническая характеристика цефалгий у пациентов с артериальной гипертензией при интервальном питании. Чунь Лю, Погорелов А.В. Проведено исследование эффективности и безопасности применения схем интервального питания (ИП, синонимы - периодическое, краткосрочное, лечебное голодание) у 185 пациентов в возрасте от 25 до 75 лет (средний возраст – 48,6 года) с артериальной гипертензией (АГ) и головной болью. АГ рассматривалась как наиболее вероятный фактор церебральной дисциркуляции и связанных цефалгий. Пациенты добровольно поддерживали режим краткосрочного ограничения питания сроком 16 или 24 часа 1 раз в 7 дней 4 недели. В процессе ИП 43 пациента прервало участие в исследовании, из них 31 – в 24-часовой и 12 – в 16 часовой схеме ИП. Оценка воздействия на цефалгии считалась положитель­ной при уменьшении показателей по визуальной аналоговой шкале (ВАШ) на 2 или более баллов и / или существенного уменьшения продолжительности и частоты приступов цефалгий. При ритмичности питания с 16 часовым пропуском приема пищи положительный результат зарегистрирован у 35% (у 37,25% пациентов в молодом, 40,48% в среднем и у 28,57% пожилом возрасте) без достоверной разницы между возрастными группами. Эффективность 24-часового типа интервального питания была выше и составляла около 75% во всех возрастных группах. Негативные побочные эффекты при таком типе питания, которые требовали бы его прекращения по объективным показателям (угрожающие изменения гемодинамики, синкопальные состояния, другое), не были зарегистрированы, наиболее распространенной жалобой было чувство голода (от 50 до 76% в зависимости от возраста), психологическое напряжение, неопределенная тревога (в среднем около 32%). Авторы полагают, что такая психологическая особенность – а именно невозможность и нежелание переносить краткосрочное чувство голода, являлось фактором отказа от продолжения схемы лечения, и в определенных границах препятствует более широкому применению метода ИП в лечении цефалгий. В общем, эффективность 24-часового ИП по сравнению с 16 – часовым типом ИП была ста­тистически выше, без существенных побочных эффектов.

 

Кротова В.Ю. Особливості когнітивних порушень у хворих на артеріальну гіпертензію невисокого серцево-судинного ризику

Інформація про авторів

Кротова В.Ю. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна, 
е-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-2517-435X

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.2.170152

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, когнітивні порушення, серцево-судинний ризик

Реферат.  Особенности когнитивных нарушений у больных артериальной гипертензией невысокого сердечно-сосудистого риска. Кротова В.Ю. По данным ВООЗ, Украина является страной № 1 в Европе и страной № 2 в мире по рейтингу смертности от сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ). В структуре распространенности ССЗ в Украине процент лиц трудоспособного возраста при артериальной гипертензии – 36,7%. Улучшение прогноза больных с артериальной гипертензией (АГ) зависит не только от эффективного контроля артериального давления (АД), важным условием является также диагностика и инициация терапии на начальном этапе развития заболевания, когда еще не произошло гипертензивное поражение органов-мишеней. В статье приведены результаты нейропсихологического обследования 509 амбулаторных работающих больных с контролируемой АГ II стадии и интегральной оценкой когнитивных функций по методикам Mini-Mental State Examination (MMSE) и Montreal Cognitive Assessment (МоСА). Установлено, что даже у больных с контролируемой АГ II стадии и невысоким сердечно-сосудистым риском по шкале SCORE у 32,2% выявляются недементные когнитивные нарушения. Проанализированы особенности развития когнитивных расстройств при артериальной гипертензии во взаимосвязи с анамнезом и особенностями течения заболевания. У большинства больных АГ выявили повышенный уровень тревоги, особенно личностной, что не было связано с наличием или отсутствием когнитивных нарушений (КН). У больных c АГ и КН на основании данных тестирования по шкале SF-36 регистрировали достоверное (p<0,001) снижение показателей качества жизни (КЖ) по всем шкалам по сравнению со здоровыми в среднем на 24,5-66,0 баллов.

 

ПРОФІЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА

Ельцова Л.Б., Омельчук С.Т., Петросян А.А. Гигиеническая оценка частоты потребления пищевых продуктов животного происхождения в рационе студентов-медиков и обоснование путей его коррекции

Інформація про авторів

Ельцова Л.Б. Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, Украина, e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-1745-5207

Омельчук С.Т. Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, Украина

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-3678-4241

Петросян А.А. Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, Украина

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-3679-7993

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.2.170155

Ключові слова: частота споживання, опитувальна карта, харчові продукти тваринного походження, раціон харчування, аліментарні захворювання, шляхи корекції, студенти-медики

Реферат. Гігієнічна оцінка частоти споживання харчових продуктів тваринного походження в раціоні студентів-медиків та обгрунтування шляхів його корекції. Єльцова Л.Б., Омельчук С.Т., Петросян А.А. Забезпечення доступності до різноманітних здорових продуктів у раціоні студентів, їх вільний самостійний та свідомий вибір – це один з найкращих заходів профілактики аліментарних та аліментарнозалежних захворювань, збереження та зміцнення здоров’я. Мета роботи: гігієнічна оцінка частоти споживання харчових продуктів тваринного походження студентами-медиками з метою профілактики аліментарних захворювань шляхом корекції раціонів харчування. За допомогою опитувальної карти була зібрана інформація та проведена оцінка результатів дослідження раціонів студентів-медиків. В анкетуванні взяли участь 858 респондентів 2, 4, 6 курсів медичних факультетів НМУ імені О.О. Богомольця. Анкетування проводилось анонімно за попередньою поінформованою згодою респондентів. Формування вибірки довільне. Вік рес­пондентів від 18 до 25 років, серед них 570 респондентів жіночої статі та 288 респондентів чоловічої статі. У роботі представлені результати оцінки частоти споживання харчових продуктів тваринного походження в раціоні студентів-медиків. Частота споживання харчових продуктів тваринного походження оцінювалась відносно споживання протягом дня, тижня, місяця та проводилась за такою шкалою: споживання один раз на день або майже щодня, один раз на тиждень, кілька разів на тиждень, один або декілька разів на місяць, рідко або ніколи. Проводилась оцінка частоти споживання таких груп харчових продуктів: м’яса та м’ясних продуктів, риби та продуктів моря, молока та молочних продуктів, яєць та жировмісних продуктів. Встановлено, що лише третина респондентів, незалежно від статі та курсу навчання, використовує в раціоні м’ясо та м’ясні продукти один раз на день або майже щодня. Від 20% респондентів чоловічої статі (2 курс) до 28% (6 курс) та від 13% респондентів жіночої статі (2 курс) до 21% (6 курс) використовують у своєму раціоні рибу та продукти моря один або декілька разів на тиждень. Менше 30% респондентів, незалежно від статі та курсу навчання, один раз на день або майже щодня включають у свій раціон молоко та молочні продукти. Щоденно використовують у раціоні курячі яйця близько 20% респондентів чоловічої статі та від 10% (2курс) до 25% (6 курс) респондентів жіночої статі. Щоденно або майже щодня включають у свій раціон жировмісні продукти (масло вершкове, сало) 16-18% респондентів чоловічої статі та 6-10% респондентів жіночої статі. Отримані результати дають можливість зробити висновок про те, що більше 2/3 раціонів студентів-медиків за частотою споживання харчових продуктів тваринного походження не відповідають національним рекомендаціям щодо харчування населення саме за частотою їх споживання [12, 13]. Ситуація, що склалась, може призвести до виникнення полінутрієнтних дефіцитів харчових речовин та в подальшому аліментарних захворювань, що підтверджує необхідність проведення цілеспрямованої корекції раціонів харчування студентів-медиків за частотою споживання харчових продуктів тваринного походження.

 

ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ

Юр'єва Л.М., Шустерман Т.Й., Варшавський Я.С., Малишко В.О. Обсесивно-компульсивний розлад у дорослого пацієнта з синдромом Жиль де ла Туретта і вираженими поведінковими порушеннями (клінічний випадок)

Інформація про авторів

Юр'єва Л.М. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна, 
e-mail:
ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-1713-1037

Шустерман Т.Й. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна, 
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-5422-1624

Варшавський Я.С. КП «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» ДОР», Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-5501-2442

Малишко В.О. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна, 
e-mail:  

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-6005-0996

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.2.170159

Ключові слова: обсесивно-компульсивний розлад, синдром Жиль де ла Туретта, поведінкові порушення

Реферат. Обсесивно-компульсивний розлад у дорослого пацієнта з синдромом Жиль де ла Туретта і вираженими поведінковими порушеннями (клінічний випадок). Юр'єва Л.М., Шустерман Т.Й., Варшавський Я.С., Малишко В.О. У статті наведено опис клінічного випадку обсесивно-компульсивного розладу в дорослого пацієнта із синдромом Жиль де ла Туретта і вираженими поведінковими порушеннями. Авторами продемонстрована коморбідність синдрому Жиль де ла Туретта й обсесивно-компульсивного розладу. Діагностовано нав'язливі думки й компульсивні дії як найбільш часті поведінкові порушення при синдромі Туретта. Відзначено гендерну приналежність як додатковий санкціонуючий фактор раннього початку психічних порушень. Обсесивно-компульсивний розлад у пацієнта характеризувався змішаними обсесивними думками й діями, мав затяжний характер, з тривалими декомпенсаціями, що вимагали лікування в умовах психіатричного стаціонару. Емоційна нестійкість, імпульсивність, обсесії і компульсії, що торкнулися соціального функціонування не тільки самого пацієнта, але й оточуючих, а також виражені поведінкові пору­шення призвели до соціальної дезадаптації. При лікуванні пацієнта довелося вдатися до поєднання типових нейролептиків з антипсихотичними препаратами другого покоління, нормотиміками й антидепресантами через погану відповідь на медикаментозну терапію. Коморбідність психічних розладів визначила ком­плексність терапевтичних заходів з використанням психотерапевтичних втручань, яка дозволила досягти поліпшення психічного стану й уникнути інвалідизації хворого.

 

НАШІ ЮВІЛЯРИ

Професор Ігор Сергійович Мащенко (до 80-річчя від дня народження)

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.2.170161

Професор Людмила Іванівна Буряк (до 80-річчя від дня народження)

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.2.170163

Професор Микола Гаврилович Щербань (до 80-річчя від дня народження)

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.2.170164

ПАМ'ЯТІ ВЧЕНОГО

Пам’яті академіка, професора Михайла Георгійовича Шандали

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.2.170167

Пам’яті колеги, товариша, друга!

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.2.170168