Надрукувати

Медичні перспективи. 2020. Т. 25, № 1

     Титульний лист (Title of the issue)
Зміст (Content)

2020 Том XXV № 1

Опубліковано
30-03-2020

ТЕОРЕТИЧНА МЕДИЦИНА

Хомазюк Т.А., Кротова В.Ю., Косова Г.А., Киричко М.Г. Студентська ініціатива в міжнародних проектах з превентивної кардіології

Інформація про авторів

Хомазюк Т.А. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-2368-5116

Кротова В.Ю. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна,
е-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-2517-435X

Косова Г.А. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-8647-982X

Киричко М.Г. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-9124-4972

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200391

Ключові слова: професійна соціалізація, фахові компетентності, міжнародні соціальні проекти, студенти-медики

Реферат. Студенческая инициатива в международных проектах по превентивной кардиологии. Хомазюк Т.А., Кротова В.Ю., Косова А.А., Киричко М.Г. В статье приведен практический пример положительного опыта участия студентов медицинской академии в международном социальном проекте борьбы с артериальной гипертензией для улучшения уровня общей компетентности и эффективной интеллектуально-профессиональной социализации при получении высшего медицинского образования. Феномен профессиональной социализации следует рассматривать вместе с понятиями профессиональной направленности, профессионального развития, профессиональной адаптации и профессионального становления. Профессиональная социализация является конечным звеном на профессиональном пути личности. Алгоритм профессиональной социализации студентов в условиях вуза состоит из следующих этапов: профессиональная направленность → профессиональное развитие → профессиональная адаптация → профессиональное становление → профессиональная социализация. Следует отметить, что личность, которая успешно социализируется, имеет хорошо выраженную социальную направленность, активно стремится самоопределиться и самореализоваться в обществе и умеет продуктивно адаптироваться в окружающем социуме на основе знаний о социальной действительности. При этом успешность социализации связана не только с наличием у человека указанных качеств, но, в первую очередь, с реальными действиями, в которых эти качества воплощаются. Усваивая систему ролей, студенты приобретают социально значимые качества, формирующие мировоззрение, свои цели, мотивы, интересы, чувства, личные и социально значимые потребности, развивают различные виды компетентности, в том числе и социальную компетентность, которая позволит им стать тем, кем они объективно желают стать в жизни. Профессиональное развитие молодых талантливых личностей возможно только в открытых системах общения и взаимодействия, именно в международных социальных проектах врачебных обществ, которые постоянно обмениваются с окружающей средой энергией и информацией, и в то же время являются источником развития и перспектив для сохранения жизни нации. Такая модель образования предполагает изменение роли преподавателя: переход к совместным действиям со студентом в новых ситуациях в открытом, переменном, современном мире.

Лищишин М.З., Коваленко В.В. Стан та перспективи розвитку військової стоматології в Україні

Інформація про авторів

Лищишин М.З. Центральна стоматологічна поліклініка Міністерства оборони України, Київ, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0003-4172-1157

Коваленко В.В. Українська військово-медична академія, Київ, Україна,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0001-7703-5760

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200392

Ключові слова: військова стоматологія, військовослужбовці, операція Об'єднаних сил, стандарти НАТО, профілактика стоматологічних захворювань

Реферат. Состояние и перспективы развития военной стоматологии в Украине. Лищишин М.З., Коваленко В.В. Обеспечение высокого уровня стоматологической помощи военнослужащим во время военных действий – одна из главных задач военной стоматологии. Цель работы – повышение эффективности функционирования системы оказания стоматологической помощи военнослужащим Вооруженных Сил Украины с учетом опыта проведения операции Объединенных сил на востоке Украины в условиях перехода к евроатлантическим стандартам. Установлено, что в Украине внедрены существенные изменения в системе организации стоматологической помощи военнослужащим. Оказание этой помощи осуществляется на фоне очень высокой стоматологической заболеваемости среди личного состава подразделений. В зоне проведения операции Объединенных сил создана и успешно функционирует новая модель оказания стоматологической помощи военнослужащим, которая представлена сетью стационарных и передвижных (мобильных) каби­нетов. Изучена возможность применения евроатлантических стоматологических стандартов в Украине  и определены пути их внедрения в военных стоматологических учреждениях. Выявлено несколько существенных отличий в системе организации отечественной стоматологической помощи в зоне боевых действий: в кадровом обеспечении, объеме помощи и комплектно-табельном оснащении. Разработана комплексная программа профилактики стоматологических заболеваний и классификация стоматологического здоровья военнослужащих, которая должна обеспечить качественное укомплектование украинских войск в зоне боевых действий. Обоснован объем помощи и разработаны локальные клинические протоколы стоматологической помощи военнослужащим в зоне боевых действий с учетом накопленного боевого опыта в зоне ООС и стандартов НАТО. Полученные результаты дают возможность сделать вывод о том, что основным направлением к совершенствованию военной стоматологии в Украине является приближение всех аспектов ее деятельности к соответствующим стандартам НАТО, с учетом собственного опыта, накопленного в ходе боевых действий на востоке Украины.

Книш О.В., Мартинов А.В. Потенціювання протимікробного ефекту безклітинних екстрактів Lactobacillus reuteri DSM 17938 аскорбіновою кислотою

Інформація про авторів

Книш О.В. ДУ «Інститут мікробіології та імунології імені І. І. Мечникова Національної академії медичних наук України», Харків, Україна,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-4105-1299

Мартинов А.В. ДУ «Інститут мікробіології та імунології імені І. І. Мечникова Національної академії медичних наук України», Харків, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0003-1428-0085

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200393

Ключові слова: комбінаторний (спрямований прекурсором) біосинтез, похідні L. reuteri DSM 17938, модифікована аскорбінова кислота, ВЕРХ-аналіз

Реферат. Потенціювання протимікробного ефекту безклітинних екстрактів Lactobacillus reuteri DSM 17938 аскорбіновою кислотою. Книш О.В., Мартинов А.В. Метою цього дослідження було оцінити вплив аскорбінової кислоти в культуральному середовищі на протимікробні властивості безклітинних екстрактів (БКЕ) Lactobacillus reuteri. БКЕ були отримані з використанням  штаму L. reuteri DSM 17938 шляхом культивування лактобактерій у дезінтегрованій суспензії власних клітин без додавання (БКЕ0) та з додаванням аскорбінової кислоти в субінгібіторній (5 мг/мл, БКЕ5) або мінімальній інгібіторній концентрації (20 мг/мл, БКE20). Референтні штами Staphylococcus aureus AТСС 25923, Escherichia coli AТСС 25922 та клінічний ізолят Pseudomonas aeruginosa з широкою лікарською стійкістю були використані як індикаторні культури. Скринінгове дослідження інгібіторних властивостей досліджуваних БКЕ та з’ясування природи інгібіторних продуктів проводили з використанням модифікованого спектрофотометричного мікро­планшетного методу. Інгібіторні індекси (ІнгІ) розраховували для дослідних БКЕ та аскорбінової кислоти відповідних концентрацій. БКЕ піддавали ВЕРХ-аналізу. БКЕ5 та БКЕ20 виявили значно вищу протимікробну активність по відношенню до індикаторних культур, ніж БКЕ0. ІнгІ, розраховані для БКЕ5 та БКЕ50, переважно перевищували суми аналогічних показників, розрахованих для БКЕ0 та аскорбінової кислоти  (АК) відповідних концентрацій: ІнгI БКЕ5 ≥ ІнгI БКЕ0 + ІнгI AК5; ІнгI БКЕ20 > ІнгI БКЕ0 + ІнгI AК20. Найбільший внесок у протимікробний ефект дослідних БКЕ належав кислим продуктам метаболізму. ВЕРХ-аналіз показав, що в БКЕ20 у найбільшій кількості містилася модифікована аскорбінова кислота. Виявлений ефект посилення аскорбіновою кислотою протимікробної активності БКЕ слід ураховувати при розробці нових біотехно­логічних продуктів на основі похідних L. reuteri DSM 17938.

Нефьодов О.О., Білишко Д.В., Кушнарьова К.А., Шевченко О.С., Шаторна В.Ф., Кефелі-Яновська О.І., Козловська О.Г. Визначення впливу кадмію на показники ембріогенезу при ізольованому введенні та в комбінації з цитратами селену та германію

Інформація про авторів

Нефьодов О.О. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна,
e-mail:  

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-5796-1852 

Білишко Д.В. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0001-7472-8166

Кушнарьова К.А. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-3149-5320

Шевченко О.С. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0003-4426-4393

Шаторна В.Ф. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-5853-9864

Кефелі-Яновська О.І. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0003-1326-2424

Козловська О.Г. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0001-5852-9343

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200395

Ключові слова: ембріогенез щура, кадмій, цитрат германію,  цитрат селену, печінка

Реферат. Определение влияния кадмия на показатели эмбриогенеза при изолированном введении и в комбинации с цитратами селена и германия. Нефедов А.А., Билышко Д.В., Кушнарева Е.А., Шевченко Е.С., Шаторная В.Ф., Кефели-Яновская Е.И., Козловская А.Г. Соединения кадмия, находящиеся в биологических системах,  формируют экологический кризис планеты. Актуальной задачей для исследователей является определение морфологических изменений, возникающих в организме под действием соединений кадмия как в пренатальном, так и в постнатальном онтогенезе. В статье рассмотрены результаты влияния внутрижелудочного введения хлорида кадмия/цитрата кадмия на показатели эмбриогенеза  беременным самкам крыс изолированно и в комбинации с цитратами селена и германия. Изучался  также аспект накопления солей кадмия в печени 20-дневного эмбриона путем полиэлементного анализа. Использование полиэлементного анализа показало, что наивысший уровень накопления кадмия в печени эмбрионов обнаружено в группе изолированного введения хлорида кадмия. Доказано, что цитрат кадмия в меньшей степени накапливается в печени, чем хлорид кадмия. Накопление в группах комбинированного введения хлорида кадмия с цитратами селена, германия  продемонстрировали снижение содержания кадмия в печени эмбрионов. Анализ базовых показателей эмбрионального развития проведенного эксперимента доказал эмбриотоксическое действие солей кадмия при энтеральном введении при моделировании хронической кадмиевой интоксикации, что выражается в уменьшении количества эмбрионов в помете и увеличении показателей эмбриональной смертности по отношению к группе контроля на всех исследуемых сроках развития. Снижение показателей эмбриональной смертности и увеличение количества эмбрионов на всех стадиях гестации в эксперименте при комбинированном введении солей кадмия с цитратом германия и цитратом селена свидетельствует об их антагонистическом действии на эмбриотоксичность кадмия.

КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА

Дзяк Л.А., Шульга О.О. Концепція комплексної терапії у відновному лікуванні дискогенних попереково-крижових радикулопатій

Інформація про авторів

Дзяк Л.А. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-2827-3663

Шульга О.О. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна,
e-mail: 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200396

Ключові слова: радикулопатія, дискогенна радикулопатія, стеноз, кількісне сенсорне тестування

Реферат. Концепция комплексного лечения в восстановительном лечении дискогенных пояснично-крестцовых радикулопатий. Дзяк Л.А., Шульга А.А. В настоящее время лечение острых пояснично-крестцовых радикулопатий (ПКР) является актуальной проблемой в связи с частой хронизацией болевого синдрома, отсутствием единого методического подхода к лечебным рекомендациям с учетом патоморфо­логических характеристик компремированного корешка. Цель работы – разработка концепции комплексного этиопатогенетического лечения острых ПКР. Было обследовано 100 пациентов, которые были разбиты на две группы (основная – 45 человек, контрольная – 55 человек). Каждая группа была разделена на подгруппы в зависимости от получаемого лечения (базового и комплексного). Базовая терапия включала медикаментозное лечение согласно Европейским и Американским рекомендациям. Комплексное лечение состояло из сочетания базовой терапии и вибротракционной постизометрической миорелаксации (ПИМР) с биомеханической стимуляцией мышц паравертебрального корсета. Контроль эффективности проведенного лечения оценивали на основании анализа неврологического и нейроортопедического статуса, выраженности болевого синдрома с помощью 5-балльной вербальной шкалы, опросника PainDETECT, индекса мышечного синдрома, а также количественного сенсорного тестирования. Этапы исследования были выбраны с учетом патоморфо­логических стадий заболевания: 1-7 сутки и 30 сутки. При анализе результатов ИФА к IgG на урогенитальные инфекции у 46,7% пациентов основной группы и у 47,3% – контрольной были выявлены урогенитальные хронические инфекции, при  этом в основной группе более часто встречалась уреаплазменно – микоплазменная инфекция, а у больных контрольной группы – хламидийная инфицированность. При включении в лечение антибактериальных препаратов определялся наиболее выраженный регресс болевого синдрома. Установлено, что использование вибротракционной постизометрической релаксации с биомеханической стимуляцией паравертебральных мышц в сочетании с использованием базовой терапии направлено на быстрое снятие рефлекторной мышечно-тонической и компрессионной симптоматики в течение 10-14 дней (p<0,05) и дальнейшее использование нейротропной терапии приводило не только к стойкому аналгетическому эффекту, но и способствовало улучшению биомеханических показателей позвоночника (p<0,05), положительно влияя на двигательную активность. 

Маланчук В.А., Сидоряко А.В., Сидоряко С.В. Вакуумное дренирование тканей при лечении воспалительних заболеваний челюстно-лицевой области и шеи

Інформація про авторів

Маланчук В.А. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0001-8111-0436

Сидоряко А.В. ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», Запоріжжя, Україна,
e-mail: 

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-2708-6620

Сидоряко С.В. ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», Запоріжжя, Україна

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200397

Ключові слова: вакуумний дренаж, флегмони щелепно-лицьової ділянки та шиї, щелепно-лицьова хірургія

Реферат. Вакуумное дренирование тканей при лечении воспалительних заболеваний челюстно-лицевой области и шеи. Маланчук В.А., Сидоряко А.В., Сидоряко С.В. Цель исследования: повысить эффектив­ность дренирования тканей при флегмонах челюстно-лицевой области и шеи с помощью вакуумного дренажа. Устройство использовали у 55 человек в челюстно-лицевом отделении ГКБЭ и СМП г. Запорожья с флегмонами челюстно-лицевой области и шеи в возрасте от 21 до 65 лет. Предложенное устройство обеспечивает повышение эффективности эвакуации экссудата из раны. Наблюдается уменьшение количества осложнений, возникновения пролежней в ране от трубчатого дренажа и предотвращает распространение воспалительного процесса в соседние тканевые пространства. Улучшение клинической картины и стабилизация общего состояния у 53 (96,4%) больных второй группы было на 2,4±0,7 сутки после операции, у 43 (95,6%) пациентов первой группы – на 3,7±0,6 сутки, уменьшилась интенсивность болевого синдрома в среднем на 3,2±0,4 сутки. У 48 (87,3%) пациентов второй группы гноетечение отсутствовало уже на 2,4±0,6 сутки, образование грануляций – на 3,2±0,5 сутки, а полное очищение и сближение краев раны – на 6,2±0,7 сутки. У 4 пациентов первой и второй групп сроки заживления послеоперационной раны были более продолжительными: прекращение гное­течения у них было отмечено к 6-7 суткам, появление грануляций – к 7-8 суткам, полное очищение и краевое сближение раны – к 11,2±0,8 суткам при (р<0,001). Авторский дренаж способствует ускорению наступления второй фазы воспалительного процесса, сокращению динамики течения заболевания и выздоровлению больного как минимум в два раза.

Лесів М.І. Когнітивні функції у хворих на гіпертонічну хворобу та гіпотиреоз з ретроспективною оцінкою контролю компенсації захворювання

Інформація про авторів

Лесів М.І.  Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ, Україна,
e-mail: 

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0001-8687-3344

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200398

Ключові слова: когнітивні функції, гіпертонічна хвороба, гіпотиреоз, шкала MMSE, шкала ACE-R

Реферат. Когнітивні функції у хворих на гіпертонічну хворобу та гіпотиреоз з ретроспективною оцінкою контролю компенсації захворювання. Лесів М.І. Метою роботи було вивчити стан когнітивних функцій у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ), у пацієнтів з гіпотиреозом і при поєднанні цих захворювань з урахуванням стану компенсації хвороби. Обстежено 67 пацієнтів (36 чоловіків і 31 жінка), середній вік – 49,84±2,83 року. Контрольну групу (КГ) становили 18 практично здорових осіб (8 чоловіків та 10 жінок). Пацієнти, які отримували відповідне лікування за нозологією, були розподілені на 3 групи: I група – 21 хворий з ГХ, систоліч­ний артеріальний тиск (САТ) 134,26±5,23 мм рт.ст.; діастолічний артеріальний тиск (ДАТ) 84,37±4,51 мм рт. ст.; II група – 18 хворих з гіпотиреозом, тиреотропний гормон (ТТГ) – 3,16±0,79 мМО/л, стадія компенсації гіпо­тиреозу діагностовано у 83,3%, субкомпенсації – 16,7%; III група – 28 хворих з ГХ (САТ 145,52±5,45 мм рт. ст.; ДАТ 82,41±3,86 мм рт. ст.) із супутнім гіпотиреозом (ТТГ – 2,92±0,78 мМО∕л, стадія компенсації гіпотиреозу діагностована в 85,7%, субкомпенсації – 14,3%). Для проведення аналізу терапевтичної корекції захворювання використано дані візитів до терапевта/кардіолога/сімейного лікаря та ендокринолога: були опрацьовані амбулаторні картки хворих, в яких у період захворювання відмічались показники артеріального тиску (АТ), ТТГ. Для оцінки когнітивних функцій використовували коротку шкалу оцінки психічного статусу ММSE (Mini Mental State Examinatin) та шкалу Адденбрука (ACE-R). Проводили пошук зв’язків усереднених даних АТ у хворих з ГХ, ТТГ – з гіпотиреозом за період хвороби та рівнем когнітивних функцій. Середній рівень показників офісного АТ (САТ/ДАТ) у І, III порівнянно з КГ на момент огляду становив САТ 134,26±5,23 мм рт. ст. (p=0.047); ДАТ 84,37±4,51 мм рт. ст. (p=0.041) І група; САТ 145,52±5,45 мм рт. ст. (p=0.031); ДАТ 82,41±3,86 мм рт. ст. (p=0.050) ІІІ група. При аналізі показників ТТГ було встановлено, що на момент огляду у хворих ІІ групи ТТГ – 3,16±0,79 мМО/л (р=0.009), діагностовано стадію компенсації у 83,3%, субкомпенсації – 16,7%; у III групі ТТГ – 2,92±0,78 мМО/л (р=0.027), стадія компенсації гіпотиреозу діагностована у 85,7%, субкомпенсації – 14,3%. У 84,7% випадків гіпотиреоз був компенсованим, що підтверджувалось відсутністю клінічних симптомів, а також нормальними показниками ТТГ у сироватці крові. У 15,3 % випадків пацієнти не отримували адекватної замісної терапії і були субкомпенсовані. При оцінці показників MMSE частка пацієнтів у групах I-III, в яких було виявлено когнітивні порушення (КП), становила 6,9; 10,3 і 13,8% відповідно. Результати тесту ACE-R демонструють таку ж послідовність. При індивідуальній оцінці показників тесту ACE-R наявність КП у групах I-III становила 6,4; 9,6 і 13,8% відповідно. При детальному аналізі патернів шкали АСЕ-R виявлено, що хворі I групи мали достовірно нижчий бал у домені пам'ять (22,68±0,96, p=0.037), у хворих II групи визначався достовірно низький бал у домені увага (15,85±1,14, p=0.045) та виконавчі функції (11,62±8,63, p=0.041). При урахуванні взаємодії чинників (ГХ та гіпотиреозу) було встановлено, що в 40% найураженішими когнітивними доменами є пам’ять (21,12±0,98, р=0.012) та мова (22,41±2,32, (р=0.038), а в 60% страждають виконавчі функції (11,90±9,17 р=0.033), також оптико-просторові функції (14,40±8,15, відповідно) (р=0.045). Результат тесту MMSE показав достовірно нижчий бал у домені пам’ять (1,87±0,46, р=0.008), у хворих II групи визначався достовірно низький бал у домені уваги (2,53±0,54, p=0.018). При урахуванні взаємодії чинників (ГХ та гіпотиреозу) було встановлено, що 45% найураженішими когнітивними доменами є пам’ять (2,3±0,38, p=0.028 ), а у 55% страждають мовлення та праксис (7,48±0,59, p=0.018), сприйняття  (2,45±0,67, p=0.028). Проведено ретроспективний аналіз медичної документації щодо показників контролю захворювань досліджуваних пацієнтів. Виявлено, що середній рівень показників САТ/ДАТ у І та ІІІ групах був 154,38±5,11 (p=0.000)\96,47±3,49 (p=0.006) мм рт. ст.; 158,26±5,64 (p=0.001)\98,42±4,93 (p=0.005) мм рт. ст. відповідно. Рівень ТТГ за період захворювання в пацієнтів ІІ та ІІІ груп становив (7,14±2,37 p=0.002) та 8,03±3,77 мМО/л (p=0.000). Ретроспективний аналіз медичної документації дав можливість установити реальний багаторічний контроль АТ, ТТГ у хворих на ГХ, у пацієнтів з гіпотиреозом і при поєднанні цих захворювань, що стало причиною появи КП у 6,9% при ГХ, 10,3% при гіпотиреозі та 13,8% при поєднаній патології за результатами тесту MMSE. Результати тесту ACE-R демонструють таку ж послідовність. При індивідуальній оцінці показників тесту ACE-R наявність КП у групах I-III становила 6,4; 9,6 і 13,8% відповідно. Шкала MMSE оцінює вибіркові дефіцити одного або більше когнітивного домена, шкала АСЕ-R є ширшим інструментом дослідження, з урахуванням деталізації, слід відзначити, що проведення такої шкали потребує затрати часу. 

Бонцевич Р.А., Гаврилова А.А., Вовк Я.Р., Адонина А.В., Гончарова Н.Ю., Прозорова Г.Г., Компаниец О.Г., Барышева В.О., Кетова Г.Г., Бочанова Е.Н., Мироненко Е.В., Шагиева Т.М., Кириченко А.А., Кроткова И.Ф., Шабанов Е.А., Тилекеева У.М., Лучинина Е.В., Галкина И.П., Максимов М.Л., Невзорова В.А. Оценка знаний врачей и студентов старших курсов медицинских вузов в области внебольничной пневмонии: предварительные результаты проекта KNOCAP-II (2017-2019 гг.)

Інформація про авторів

Бонцевич Р.А. Белгородский государственный национальный исследовательский университет, Белгород, Россия,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-9328-3905

Гаврилова А.А. Белгородский государственный национальный исследовательский университет, Белгород, Россия,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-4335-5165

Вовк Я.Р. Белгородский государственный национальный исследовательский университет, Белгород, Россия,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-7741-9745

Адонина А.В. Белгородский государственный национальный исследовательский университет, Белгород, Россия,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-9735-7270

Гончарова Н.Ю. Воронежский государственный медицинский университет им. Н.Н. Бурденко, Воронеж, Россия,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-4113-5206

Прозорова Г.Г. Воронежский государственный медицинский университет им. Н.Н. Бурденко, Воронеж, Россия,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0001-8675-1590

Компаниец О.Г. Кубанский государственный медицинский университетКраснодар, Россия,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0001-9449-9241

Барышева В.О. Южно-Уральский государственный медицинский университетЧелябинск, Россия,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0001-7762-7854

Кетова Г.Г. Южно-Уральский государственный медицинский университетЧелябинск, Россия,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-4678-6841

Бочанова Е.Н. Красноярский государственный медицинский университет им. проф. В.Ф. Войно-ЯсенецкогоКрасноярск, Россия,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0003-4371-2342

Мироненко Е.В. ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»Днепр, Украина,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0003-3514-3338

Шагиева Т.М. ОГБУЗ «Поликника г. Белгород», Белгород, Россия,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0001-5866-7615

Кириченко А.А. Российская медицинская академия непрерывного профессионального образования, Москва, Россия,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0001-8364-7472

Кроткова И.Ф. Российская медицинская академия непрерывного профессионального образования, Москва, Россия

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-9597-1648

Шабанов Е.А. Курский государственный медицинский университетКурск, Россия

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-2460-6467

Тилекеева У.М. Кыргызская государственная медицинская академия им. И.К. Ахунбаева, Бишкек, Кыргызская Республика,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-8407-8248

Лучинина Е.В. Саратовский государственный медицинский университет им. В.И. Разумовского, Саратов, Россия,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-3120-8491

Галкина И.П. ОГБУЗ «Поликлиника № 6», Смоленск, Россия,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-7899-555X

Максимов М.Л. Казанская государственная медицинская академия, Казань, Россия,
e-mail: 

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-8979-8084

Невзорова В.А. Тихоокеанский государственный медицинский университет, Владивосток, Приморский край, Россия,
e-mail: [email protected]

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-0117-0349

 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200402

Ключові слова: негоспітальна пневмонія, фармакотерапія, клінічні рекомендації, лікарі, студенти, фармакоепідеміологія

Реферат. Оценка знаний врачей и студентов старших курсов медицинских вузов в области внебольничной пневмонии: предварительные результаты проекта KNOCAP-II (2017-2019 гг.). Бонцевич Р.А., Гаврилова А.А., Вовк Я.Р., Адонина А.В., Гончарова Н.Ю., Прозорова Г.Г., Компаниец О.Г., Барышева В.О., Кетова Г.Г., Бочанова Е.Н., Мироненко Е.В., Шагиева Т.М., Кириченко А.А., Кроткова И.Ф., Шабанов Е.А., Тилекеева У.М., Лучинина Е.В., Галкина И.П., Максимов М.Л., Невзорова В.А. Внеболь­ничная пневмония (ВП) относится к одной из самых актуальных проблем современной медицины. На сегодняшний день ВП занимает 4 место в структуре смертности (после сердечно-сосудистых, цереброваскулярных заболеваний и злокачественных новообразований) и 1 место среди всех смертей от инфекционных заболеваний. Цель – оценка уровня знаний врачей терапевтического профиля и студентов старших курсов медицинских вузов в вопросах ведения пациентов с ВП. В рамках многоцентрового исследования KNOCAP (полное название проекта – «The assessment of physician and students’ knowledge of community-acquired pneumonia basics») представлены результаты анонимного проспективного опроса по оценке знаний и предпочтений врачей терапевтического профиля и студентов старших медицинских курсов в вопросах ведения пациентов с ВП. По итогам первого периода проекта (2017-2019 гг.) получены и проанализированы результаты анкетирования 588 врачей терапевтического профиля и 394 студентов-медиков из 17 центров России, Украины и Кыргызстана. За основу взят метод анонимного анкетирования, для чего была разработана оригинальная анкета на основании актуальных клинических рекомендаций. Наибольшие сложности вызвали следующие вопросы: сроки проведения повторного рентгенологического исследования при положительной динамике лечения, выбор основного диагностического признака при ведении пациента с ВП, указать типовые ошибки фармакотерапии ВП и выбор стартовой антимикробной терапии у пациентов с факторами риска и без них. В целом исследование показало значимое несоответствие знаний в вопросах ведения пациентов с ВП актуальным клиническим рекомендациям 2010 г. и проектом новых клинических рекомендаций 2018-2019 гг. В настоящее время существует необходимость в повышении уровня знаний и совершенствовании профессиональной деятель­ности врачей терапевтического профиля и студентов старших медицинских курсов, так как проведенный многоцентровой срез знаний и предпочтений специалистов во многих вопросах выявил их недостаточный уровень для корректного ведения пациентов с ВП.

Філіппова О.Ю. Діагностика прогресування фіброзу печінки у хворих з неалкогольним стеатогепатитом у поєднанні з ожирінням і хронічним калькульозним холециститом

Інформація про авторів

Філіппова О.Ю.  ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iDhttp://orcid.org/0000-0003-3816-7095

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200403

Ключові слова: неалкогольний стеатогепатит, ожиріння, фіброз, гістологічна діагностика

Реферат. Диагностика прогрессирования фиброза печени у больных с неалкогольным стеатогепатитом в сочетании с ожирением и хроническим калькулезным холециститом. Филиппова А.Ю. Цель работы – определить диагностическую ценность лабораторных биомаркеров крови – аланинаминотрансферазы, аспартатаминотрансферазы, оксипролинов и протромбинового времени в сравнении с морфологическими показателями для диагностики степени выраженности фиброза печени у больных с неалкогольным стеатогепатитом (НАСГ) в сочетании с ожирением и хроническим калькулезным холециститом. По лабораторным и морфологическим показателям проанализированы данные 22 больных с НАСГ в сочетании с ожирением и хроническим калькулезным холециститом. Среди больных было 6 (27,2%) мужчин и 16 (72,8%) женщин. Биопсия печени проводилась интраоперационно, при выполнении хирургического лечения каль­кулезного холецистита. В гистологической диагностике НАСГ, а также для определения стадии фиброза печени (ФП) использовали критерии МЕТАVIR и Е. Brunt. Процессы фиброгенеза печеночной ткани оценивали в сыворотке крови по содержанию оксипролинов общего (ОПО), свободного (ОПС) и белковосвязанного (ОПБ), активности косвенных маркеров фиброза – аланинаминотрансферазы (АлАТ), аспартатаминотрансферазы (АсАТ), соотношения АсАТ/АлАТ и протромбинового времени (ПТВ). В качестве математического инструмента для моделирования использовали пошаговый дискриминантный анализ. Фиброз первой стадии (F1) наблюдался у 5 (22,7%) больных, вторая стадия фиброза (F2) – у 7 (31,8%), F3 стадия фиброза – у 10 (45,5%) больных. Анализ морфологического исследования биоптатов печени у обследованных больных с НАСГ указывает на то, что установленные гистологические изменения объединяют признаки жировой и белковой дистрофии гепатоцитов, воспаления и некроза в дольках. Среди включенных в математическую модель показателей наибольшую диагностическую значимость имели соотношение АсАТ / АлАТ (F=9,03; p=0,003) и уровень ОПС (F=5,67; p=0,016), наименьшую – уровень ОПБ (F=2,94; p=0,086). Оценка показателей точности метода определения стадии ФП по предложенному алгоритму показала, что частота правильного выявления F1 и F2 стадий ФП составила 100%, для F3 стадии – 90% (1 случай отнесен к F2 стадии). В целом, точность метода составила 95,5% (95% ДИ 86,8-100%), чувствительность – 90,0% (95% ДИ 71,4-100%), специфичность – 100% (95% ДИ 92,5 – 100%), валидность – 90,0%. Оценка стадии ФП у больных с НАСГ в сочетании с ожирением и хроническим калькулезным холециститом, определенная с помощью дискри­минантных функций, рассчитанных по данным лабораторных показателей (ОПО, ОПС, ОПБ, АлАТ, АсАТ/АлАТ и ПТВ), хорошо согласуется с соответствующими результатами гистопатологического исследования биоптатов печени.

Ван Цзи Вей, Погорєлов О.В. Клінічна характеристика транзиторних порушень зору та артеріальна гіпертензія

Інформація про авторів

Ван Цзи Вей  ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

ORCID iDhttp://orcid.org/0000-0001-7447-6077

Погорєлов О.В. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0003-4588-3081

 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200404

Ключові слова: транзиторні порушення зору, сліпота, артеріальна гіпертензія, гіпоксично-ішемічна енцефалопатія, транзиторні ішемічні атаки

Реферат. Клінічна характеристика транзиторних порушень зору та артеріальна гіпертензія. Ван Цзи Вей, Погорєлов О.В. Проведено дослідження 104 пацієнтів з транзиторними ішемічними атаками (ТІА) у вигляді зорових порушень з метою оцінки факторів, що впливають на розвиток та вірогідно локалізацію ТІА. Оцінено неврологічний та офтальмологічний статус, структурні характеристики головного мозку та магістральних артерій голови (МАГ) методами магнітно-резонансної томографії (МРТ) та ультразвукової допплерографії. Вік пацієнтів коливався від 33 до 79 років (середній – 65,4 року). Контрольна група – 46 пацієнтів середнім віком 67,8 р. без транзиторних ішемічних подій і порушень зору. При МРТ оцінено наявність мікроструктурної патології (МСП) головного мозку, враховано «лейкоареоз», васкулярні за генезом вогнища до 2-3 мм. Достовірних відмінностей частоти ТІА за статтю не виявлено у всіх вікових підгрупах. У пацієнтів молодого віку з ТІА АГ, поєднану з ознаками МСП головного мозку, виявлено у 85,58%,. Залежностей локалізації ТІА від рівня структурних порушень МАГ та характеру ретинопатії не виявлено у всіх вікових групах. Окреслена тенденція до збільшення частоти ТІА (у басейні a. ophthalmica) при зростанні ступеня стенозу МАГ і ретинопатії. У групі контролю ретинопатії 1 ст. визначались у 12 або 26,09%, що становило якісну різницю з групою дослідження. У проведеному дослідженні не виявлено відмінностей частоти ТІА (за зверненнями до медичної установи) пацієнтів різних вікових груп, що означає вплив інших, ніж вікові, факторів таких ТІА, маркерами яких і вірогідними чинниками є стан МАГ та мікросудин. Установлення маркерів прогнозу розвитку кіркових ТІА або ТІА в басейнах a. ophthalmica залишаються неповністю вирішеною проблемою, як і шанси розвитку ТІА і в інших регіонах церебрального  кровопостачання. Таким чином, у пацієнтів, що звернулись до медичних закладів зі скаргами на минущі порушення зору і в яких діагностовано ТІА, клінічно та анамнестично виявляється транзиторна ішемія переважно в басейні кровопостачання a. ophthalmica у 89 (85,58 %), значно рідше (у 15 або 14,42%) у кіркових зонах зорового аналізатору без відмінностей за статтю і віком. У всіх вікових групах ТІА виявлялись на фоні порушень структури МАГ, ретинопатії, МСП головного мозку (у 82% чоловіків та 67% жінок), що призводить до трактовки таких ТІА як невипадкових подій, яким передують системні порушення, що становить основу побудування прогнозу та профілактики таких станів.

Шпонька І.С., Пославська О.В., Савченко О.А. Значення серозних інтраепітеліальних карцином маткових труб для виникнення “high-grade” серозних карцином яєчників та / або перитонеальних серозних карцином невідомої первинної локалізації

Інформація про авторів

Шпонька І.С.  ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-7561-6489

Пославська О.В. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-3133-8413

Савченко О.А.  ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200405

Ключові слова: “high-grade” серозні карциноми яєчників, раки без відомої первинної локалізації, р53, ImageJ

Реферат. Значение серозных интраэпителиальных карцином маточных труб в возникновении "high-grade" серозных карцином яичников и / или перитонеальных серозных карцином неизвестной первичной локализации. Шпонька И.С., Пославская А.В., Савченко О.А. Исследования последних десяти­летий серозных аденокарцином малого таза женщин ставили перед собой цель различить две диагностические единицы: "low-grade" и "high-grade" карцином. Предшественником "low-grade" варианта (тип I) считается пограничная серозная опухоль / атипичная пролиферирующая серозная опухоль (serous borderline tumor / atypical proliferative serous tumor - 8442/1), что по Международной классификации онкологических болезней (International Classification of Diseases for Oncology ICD-O 2013) репродуктивной системы женщин относится к неспецифическим, пограничным опухолям и опухолям с непредсказуемым клиническим поведением. Пред­шественниками "high-grade" варианта (тип II) рассматриваются серозные тубулярные интраэпителиальные карциномы (in situ) или "high-grade" серозные инвазивные карциномы маточных труб, так как они имеют идентичные для "high-grade" серозной карциномы яичников мутацию ТР53, аберрантную экспрессию протеина р53, высокую пролиферативную активность и значительную геномную нестабильность. К тому же, согласно канцерогенезу "high-grade" серозной карциномы яичника с метастазами в брюшину, она также может быть трактована как "pelvic high-grade serous carcinoma". В работе проведен ретроспективный анализ гисто­логических, морфометрических и иммуногистохимических характеристик биопсийного материала 31 женщины от 28 до 76 лет (среднее 57,32±11,54; медиана 57), распределенного на 3 группы. Группа 1: 14 на­блюдений эпителия маточных труб (8 труб без патологических изменений (подгруппа 1а) и 6 с признаками интраэпителиальной неоплазии (подгруппа 1б); группа 2: 12 случаев серозных аденокарцином яичника варианта "high-grade"; группа 3: 6 метастатических перитонеальных карцином серозного типа без извест­ного первичного источника. Иммунофенотипы групп показали однородность в экспрессии маркеров СК7 (+, +/-), СК20 (-), WT-1 (+), СА125 (+, +/-), со сродством к дистальным фрагментам маточных труб. Экспрессия р53 во всех группах с признаками карцином (по сравнению с контрольной подгруппой 1а без атипии) разделилась на два варианта - отрицательные образцы и образцы со сверхэкспрессией, где среди средних значений р53 статистически достоверной разницы обнаружено не было (p>0,05), что, возможно, является единным путём канцерогенеза. Морфометрическое исследование выявило достоверную разницу в показателях площади ядер между группой 3 и всеми первыми тремя группами (1а, 1б, 2), что говорит о сходстве яич­никовых и трубных неоплазий и эпителия маточной трубы. Количество интрануклеарних реакций с ER и PGR прогрессивно уменьшалось от группы 1 к группе 3, с увеличением случаев с ER (+/-) / PGR (+/- или -) до 50% в группе 3, что значительно осложняло диагностический поиск для карцином неизвестной первичной лока­лизации. Экспрессия HER-2-new обнаружила возможную амплификацию (градации 2 + / 3 +) только в группе 2 на уровне 16,67% и в группе 3 на уровне 33,33%.

Перцева Н.О., Гуржій О.В., Мошенець К.І. Залежність варіабельності ритму серця від показників контролю цукрового діабету 1 типу

Інформація про авторів

Перцева Н.О.  ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-5828-6270

Гуржій О.В. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-8344-148X

Мошенець К.І. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-9953-0081

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200406

Ключові слова: цукровий діабет 1 типу, варіабельність ритму серця, показники контролю

Реферат. Зависимость вариабельности сердечного ритма от показателей контроля сахарного диабета 1 типа. Перцева Н.О., Гуржий Е.В., Мошенец Е.И. Цель исследования – оценить влияние основных показате­лей контроля и течения сахарного диабета (СД) 1 типа на вариабельность сердечного ритма (ВСР). Обследовано 62 пациента с СД 1 типа в возрасте 18-45 лет со средней длительностью заболевания 11,0 (5,0; 18,0) лет. Оценка ВСР во временном и частотном диапазонах производилась путем анализа 24 - часовой записи электрокардиограммы (ЭКГ) по Холтеру. В качестве маркеров, характеризующих течение и ком­пенсацию СД 1 типа, использовались следующие лабораторные показатели: С-пептид, HbA1c, креатинин крови, альбуминурия (АУ), скорость клубочковой фильтрации (СКФ) рассчитывалась по формуле CKD-EPI. Кроме того, учитывались максимальное и минимальное значение гликемии, а также размах гликемии (разница между максимальным и минимальным значением гликемии), регистрируемые параллельно с 24-часовой записью ЭКГ с помощью системы длительного мониторинга гликемии iPro2 (Medtronic MiniMed, USA). Всем пациентам проводилась эхокардиография для исключения органической патологии сердца и ее возможного влияния на показатели ВСР. У пациентов с СД 1 типа недостаточный гликемический контроль оказывает негативное влияние на ВСР в виде снижения как частотных, так и временных характеристик ВСР. Размах гликемии может являться дополнительным негативным фактором влияния на сердечную деятельность у больных СД 1 типа, независимо от уровня HbA1c, поскольку положительно коррелирует с показателями LF/HF сутки, ρ=0,43 (р<0,05), LF/HF день ρ=0,37 (р<0,05), ρ=0,38 LF/HF ночь, отражающими относитель­ную гиперсимпатикотонию. Диабетическая нефропатия является еще одним фактором прогрессирования сердечно-сосудистых заболеваний при СД 1 типа, ввиду того, что ее критерии достоверно коррелируют обратными (для СКФ) и прямыми (для АУ) связями средней силы со всеми характеристиками ВСР. Анали­зируемые показатели контроля СД 1 типа обусловливают ВСР на 45,73%, в наибольшей степени влияя на TP сутки, TP день, VLF сутки, VLF день. Снижение данных частотных характеристик ВСР может свидетельствовать о формировании кардиальной автономной нейропатии у пациентов с недостаточным контролем СД 1 типа.

Кальбус О.І., Макаров С.О., Шастун Н.П., Соміло О.В., Букреєва Ю.В. Особливості розвитку депресії при міастенії

Інформація про авторів

Кальбус О.І.  ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0003-0796-4825

Макаров С.О. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

Шастун Н.П. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

Соміло О.В. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0003-4429-8884

Букреєва Ю.В. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200407

Ключові слова: міастенія, депресія, QMG, клас, антитіла до рецепторів ацетилхоліну, м’язово-специфічна тирозин-кіназа, тривалість захворювання

Реферат. Особливості розвитку депресії при міастенії. Кальбус О.І., Макаров С.О., Шастун Н.П., Соміло О.В., Букреєва Ю.В. Відносний ризик розвитку депресії при міастенії в 2,14 раза вищий, ніж у загальній популяції. Особливості розвитку депресії у хворих на міастенію залишаються вивченими недостатньо та потребують уточнення. Метою цієї роботи було вивчення особливостей розвитку депресії у хворих на міастенію. З 2014 по 2017 рік було обстежено 182 хворих на міастенію. 147 (80,8%) пацієнтів мали генералізовану форму захворювання, 35 (19,2%) – очну. Клінічне обстеження включало оцінку скарг, анамнезу захворювання, неврологічне обстеження, визначення класу та підкласу захворювання за MGFA (Myasthenia Gravis Foundation of America). Ступінь тяжкості міастенії визначали кількісно за шкалою QMG (Quantitative Myasthenia Gravis Scale). Усім хворим визначали титр антитіл до рецепторів ацетилхоліну (AchR) та м’язово-специфічної тирозин-кінази (MuSK) методом імуноферментного аналізу. Хворим також визначали наявність антитіл до титину та SOX1 методом непрямої імунофлюорисценції.  Для виявлення депресивних змін хворим проводили оцінку за шкалою депресії Бека (BDI). Середній показник рівня депресії в загальній вибірці становив 16,0 (10,0; 24,0), що відповідає помірному рівню депресії. Середній рівень депресії у хворих на очну форму становив 6,0 (3,0; 11,0) балів (тобто депресія відсутня), тоді як у хворих на генералізовану міастенію – 19,0 (12,0; 29,0) балів (відповідає рівню помірної депресії) (р<0,001). Розподіл хворих з легкою депресією був нерівномірним: достовірно більша їх кількість мала клас І міастенії (очна форма) – 10 (28,6%) осіб, а також клас ІІ міастенії – 23 (44,2%) особи. Серед хворих з класом ІІІ міастенії легка депресія реєструвалася лише в 13 (20,3%) пацієнтів, а з класом IV – в 1 (3,2%), p<0,001.Розподіл хворих з помірною депресією був протилежно іншим: більшість хворих мали клас ІІІ міастенії – 12 (18,8%), а хворих з класом І міастенії не було взагалі. Подібна тенденція прослідковується й у випадку вираженої депресії: за кількістю домінували хворі з класом ІІІ міастенії – 23 (35,6%) особи, дещо меншою мірою – хворі з класом IV міастенії – 6 (19,4%) осіб. Серед хворих з очною формою міастенії виявився лише 1 (2,9%), що мав виражену депресію. Тяжка депресія здебільшого реєструвалася у хворих з класом IV міастенії – 22 (71%) пацієнти. Кількість хворих, що мали тяжку депресію, зменшувалася зі зменшенням класу міастенії: 13 хворих (20,3%) хворих з класом ІІІ, 1 (1,9%) – з класом ІІ, жодного хворого – з класом І. Рівень депресії корелює з клінічною формою міастенії (ρ=-0,52; р<0,001), класом (ρ=-0,30; р<0,001) та підкласом захворювання за MGFA (ρ=-0,36; р<0,001). Встановлено достовірний кореля­ційний зв’язок між показниками кількісної оцінки тяжкості міастенії (за шкалою QMG) та результатами оцінки за шкалою депресії Бека в загальній вибірці (ρ=0,73; р<0,001). Показники оцінки за шкалою QMG та шкалою депресії Бека також достовірно корелювали у хворих з очною (ρ=0,36; р<0,05) та генералізованою формою (ρ=0,67; р<0,05). Крім того, рівень депресії корелює з наявністю (ρ=0,15; р=0,040) та титром антитіл до AchR (ρ=0,42; р<0,001), з наявністю (ρ=0,18; р=0,016) та титром антитіл до MuSK (ρ=0,19; р=0,011). Не встановлено кореляцій між наявністю антитіл до титину та до SOX1 (ρ=0,14; р>0,05 та ρ=0,07; р>0,05 відповідно). Не встановлено зв’язків між прийомом антихолінестеразних препаратів, преднізо­лону, комбінованого  прийому преднізолону з/без азатіоприном з/без антихолінестеразними засобами та роз­витком депресії у хворих на міастенію. Не встановлено зв’язку між тривалістю міастенії та тяжкістю депресії.

Коновчук В.М., Кушнір С.В., Андрущак А.В., Андрущак М.О. Вплив ксилату на волюмо- та осморегуляторну функцію нирок при цукровому діабеті, ускладненому синдромом ендогенної інтоксикації гнійно-септичного генезу

Інформація про авторів

Коновчук В.М.  ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет», Чернівці, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0003-2451-130X

Кушнір С.В. ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет», Чернівці, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-8238-3142

Андрущак А.В. ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет», Чернівці, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-0320-2383

Андрущак М.О. ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет», Чернівці, Україна,
e-mail

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0001-5003-9622

 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200408

Ключові слова: об'ємна й осморегуляторна функція нирок, інсулінонезалежний цукровий діабет, синдром ендогенної інтоксикації гнійно-септичного походження, ксиліт

Реферат. Вплив ксилату на волюмо- та осморегуляторну функцію нирок при цукровому діабеті, ускладненому синдромом ендогенної інтоксикації гнійно-септичного генезу. Коновчук В.М., Кушнір С.В., Андрущак А.В., Андрущак М.О. Поєднання інсулінонезалежного цукрового діабету із синдромом ендогенної інтоксикації гнійно-септичного генезу є достатньо розповсюдженою нозологією. Пошуки шляхів оптимізації результатів її лікування, після скринінгових спостережень, привели до доцільності розглянути фармакодинамічні аспекти дії багатоатомних спиртів через призму гомеостатичних функцій забезпечення. Деталізація цього напрямку була зосереджена на розгляді дії ксилату, опосередкованої через волюмо- та осморегуляторну функцію нирок. Досліджено вплив ксилату на волюмо- та осморегуляторну функцію нирок при інсулінонезалежному цукровому діабеті, ускладненому синдромом ендогенної інтоксикації гнійно-септичного генезу. Досліджувану групу складали 53 пацієнти з інсулінонезалежним цукровим діабетом, ускладненим синдромом ендогенної інтоксикації гнійно-септичного генезу (ІНЦДСЕІ). За умови інфузійного навантаження (3 мл/кг/год протягом трьох годин) розчином Рінгера або ксилату в межах фрагментів планової інтенсивної терапії досліджували показники, що характеризують стан волюмо- та осморегуляторної функції нирок. Навантаження розчином Рінгера пацієнтів з ІНЦДСЕІ збільшує кліренс натрію на 260±47,8% (Δ, р=0,020), без зміни концентрації іонів натрію в плазмі крові та фільтраційної фракції та очищення плазми крові від осмотично активних речовин 147±46,9% (Δ, р=0,011). Розширення позаклітинного простору інфузійними розчинами на 3 мл/кг/год протягом трьох годин у пацієнтів з інсулінозалежним цукровим діабетом, ускладненим синдромом ендогенної інтоксикації гнійно-септичного генезу, активізує об'ємну та осморегуляторну функцію. Збільшення обʼєму позаклітинного простору інфузійними розчинами в режимі 3 мл/кг/год протягом трьох годин у пацієнтів з інсулінонезалежним цукровим діабетом. Активація волюморегуляторної функції нирок проходить шляхом зменшення реабсорбції натрію та води в проксимальному відділі нефрону, без збільшення швидкості клубочкової фільтрації, підвищенням дистального транспорту натрію та води.

Буднік Т.В., Квашніна Л.В. Вплив вакцинотерапії на клініко-лабораторні показники в пацієнтів з рекурентною інфекцією сечової системи

Інформація про авторів

Буднік Т.В. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, Україна,
e-mail: 

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0003-3956-3903

Квашніна Л.В. ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України», Київ, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0001-7826-4880

 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200409

Ключові слова: інфекція сечової системи, дівчата, антибактеріальна резистентність, вакцинотерапія

Реферат. Влияние вакцинотерапии на клинико-лабораторные показатели у пациентов с рекуррентной инфекцией мочевой системы. Будник Т.В., Квашнина Л.В. Рекуррентная инфекция мочевой системы (ИМС) остается актуальным вопросом в эру масштабной антибиотико­резистентности (АБР). Современные открытия свидетельствуют о ложности парадигм относительно стерильности мочи, указывают на определяющую роль микробной симбиоты в персистировании инфекции. Целью исследования стало изучение клинико-лабораторной эффективности вакцинотерапии у детей с рекуррентной ИМС. В течение 2018-2019 гг. велось наблюдение за 21 ребенком (девочки) в возрасте 7-18 лет. с рекуррентной ИМС в фазу обострения. По характеру терапии дети были разделены на группы: Iа - получали вакцинацию (ВТ) в комплексе терапии, Iв - комбинацию ВТ и АБТ, II – АБТ. Кроме общепринятых методов оценки клинико-лабораторного состояния пациента нефрологического профиля, были использованы совре­менные не рутинные методы диагностики, такие как идентификация микробного возбудителя путем масс-спектрометрии MALDI TOF и определение чувствительности микроорганизмов методом МИК 90. В качестве вакцинотерапии применялось оригинальное поликомпонентное средство европейского производства. В составе препарата - лиофилизованные штаммы уропатогенов: Ecsherichia coli (CCM 7593), Enterococcus faecalis (CCM7591), Klebsiella pneumonia (CCM 7589), Proteus mirabilis (CCМ 7592), Pseudomonas aeruginosa (CCM 7590),  Propionibacterium acnes (CCM 7083). Препарат назначался по инструкции, длительность применения определялась индивидуально по клиническим показаниям от 3-х до 12-ти мес. По результатам исследования было определено, что ВТ приводит к восстановлению чувствительности резистентных штаммов патогенов. Вероятность восстановления чувствительности после 3-го цикла лечения составляла OR=1,87±1,13 [0,2; 17,3] при ДИ 95% (р<0,05), после 6-го цикла терапии – OR=4 5±1,32 [0,33; 60,1], что в 2,4 раза выше предыдущей. Максимально достоверно эффект восстановления чувствительности штаммов был подтвержден у пациентов после 9-го цикла терапии (р=0,008). Высокая сила ассоциации по критерию Спирмена указывала на зависимость бактериальной эффективности ВТ от длительности ее применения – p= -0,97 (р<0,05). Показано, что риск реинфекции после 3-х циклов вакцинотерапии в 20,5 раз меньше, чем после проведенного курса АБТ.

Дитятковська Є.М., Білецька С.В. Динаміка показників цитокінового профілю IL-4 та IFN-γ під впливом комбінованої алерген-специфічної імунотерапії у хворих на поліноз з поєднаною сенсибілізацією до пилкових та побутових алергенів

Інформація про авторів

Дитятковська Є.М.  ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0001-9007-8634

Білецька С.В. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна, Медичний центр «Unimed»Краків, Польща,
e-mail:

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200410

Ключові слова: поліноз, цитокіни, комбінована алерген-специфічна імунотерапія

Реферат. Динамика показателей цитокинового профиля IL-4и IFN- γ под влиянием комбинированной аллерген-специфической иммунотерапии (АСИТ) у больных с полинозом и сочетанной сенсибилизацией к пыльцевым и бытовым аллергенам. Дитятковская Е.М., Белецкая С.В. В статье представлены резуль­таты клинической оценки цитокинового профиля (IL-4, IFN--γ) при комбинированной аллерген-специфической иммунотерапии АСИТ у больных с полинозом и сочетанной сенсибилизацией к пыльцевым и бытовым аллегенам. Исследования проведены у 49 пациентов 19-57 лет (24 женщины и 25 мужчин), страдающих полинозом от 1 до 38 лет. Больные прошли аллергологическое обследование, включающее сбор анамнеза, диагностические кожные пробы - prick test, иммунологические исследования крови иммуноферментным методом и аллергокомпонентную диагностику ALEX, на основании чего у всех пациентов выявлена поли­сенсибилизация к пыльцевым и бытовым аллегенам. Всем пациентам была проведена предсезонная АСИТ. Основная группа из 31 пациента получала комбинированную АСИТ с растворами пыльцевых и бытовых аллегенов. 18 больных группы сравнения получали АСИТ только пыльцевыми аллергенами. Группы наблюдений были сопоставимы по полу, возрасту и длительности заболевания. Исследования были проведены в период ремиссии болезни до начала АСИТ и через 1 год. Установлено, что под воздействием комбинированной АСИТ у больных наблюдался иммуноспецифический эффект достоверного снижения уровня IL-4 при одновременном повышении на 59,8% продукции интерферона-гамма, что свидетельствует об активации процесса переключения иммунного ответа с Th-2 на Th-1 клетки. Позитивность результатов клинических и имму­нологических исследований убедительно доказывает преимущества и эффективность применения АСИТ у больных с поллинозом и сочетанной сенсибилизацией к пыльцевым и бытовым аллергенам.

Бєсєдін О.М., Сторубель Л.М., Євтушенко О.В., Бєсєдіна К.О. Підвищення ефективності мікробіологічної діагностики раневого процесу у хворих з хірургічною інфекцією м'яких тканин

Інформація про авторів

Бєсєдін О.М. Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня № 4» ДМР, Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-3349-9747

Сторубель Л.М. Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня № 4» ДМР, Дніпро, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0001-5632-4272

Євтушенко О.В. Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня № 4» ДМР, Дніпро, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0003-4329-9578

Бєсєдіна К.О. Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня № 4» ДМР, Дніпро, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0003-2634-0815

 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200411

Ключові слова: мікрофлора, антибіотикорезистентність, біоптати ран

Реферат. Повышение эффективности микробиологической диагностики у пациентов с хирургической инфекцией мягких тканей. Беседин А.М., Сторубель Л.Н., Евтушенко О.В., Беседина К.А. В течение последнего времени наблюдается неуклонная тенденция к росту резистентности микроорганизмов к антибактериальным препаратам, что на фоне отсутствия разработки новых антибиотиков, их бес­контрольного назначения, тотального применения их в животноводстве и т.д. приводит к летальным исходам, неудовлетворительным результатам лечения, удорожанию лечения, формированию госпитальных панрезистентных штаммов. Возрастающая способность микроорганизмов кооперироваться в биопленки, выработка и совершенствование механизмов резистентности в симбиозе являються трудноразрешимыми вопросами лечения пациентов с хирургической инфекцией мягких тканей. У пациентов с хирургической инфекцией мягких тканей хирургическая обработка гнойного очага и антибактериальная терапия являются основополагающими доктринальными и определяющими успех лечения направлениями. Выбор антибак­териального препарата в большинстве случаев основывается на результатах антибиотикограммы. Проведено исследование ран методом мазка и биоптатов тканей раны у 81 пациента. Оценен количественный и качественный состав микрофлоры ран пациентов при исследования биоптата и стандартного посева с поверхности раны. При исследовании биоптата выделено 86 штаммов, а в материале с поверхности раны – 110. На поверхности раны отсутствует рост в 11 случаях (13,5%), против 20 (почти 25%) в биоптатах. Один вид флоры выделено из 37 раневых поверхностей (около 46%), биоптатов ран с монокультурой – 61 образец (75%). Ассоциации (два и более) имеются в 33 (41%) раневых образцах и только в 21 биоптате (26%). Таким образом, проведенные исследования подтверждают тот факт, что поверхность раны в большей степени является контаминированной посторонней микрофлорой, чем биоптат. Полученные данные позволяют рекомендовать метод биоптатов ран вместо мазка как более специфичный и чувствительный у пациентов с хирургической инфекцией мягких тканей.

Саволюк С.І., Лисенко В.М., Крестянов М.Ю., Завертиленко Д.С., Кругляк Є.К. Післяопераційний рефлюкс-езофагіт як предиктор вибору рестриктивної операції у хворих на метаболічний синдром

Інформація про авторів

Саволюк С.І.  Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, Україна,
e-mail: 

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0001-5406-8228

Лисенко В.М. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0001-7327-3710

Крестянов М.Ю. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0003-4529-5036

Завертиленко Д.С. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-5832-1507

Кругляк Є.К. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-0512-9589

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200412

Ключові слова: ожиріння, метаболічний синдром, рукавна резекція, гастроплікація, фундоплікація, лапароскопія, гастроезофагальна рефлюксна хвороба, рефлюкс-езофагіт

Реферат. Послеоперационный рефлюкс-эзофагит как предиктор выбора вида рестриктивной операции у пациентов с метаболическим синдромом. Саволюк С.И., Лысенко В.Н., Крестьянов Н.Е., Завертыленко Д.С., Кругляк Е.К. Цель данного исследования заключалась в проведении сравнительного анализа ретроспективных результатов лапароскопической рукавной резекции желудка (ЛРРШ), лапароскопической гастропликации (ЛГП) и лапароскопической фундогастропликации (ЛФГП) (симультанное выполнение фундопликации по Nissen и гастропликации), полученных в срок наблюдения 1 год, с целью оценить и сравнить эффективность предупреждения краткосрочных послеоперационных осложнений, которые проявляются в виде ГЭРБ, путем выполнения превентивной антирефлюксной процедуры в сочетании с рестиктивной бариатрической операцией. Оценка эффективности и отдаленных последствий представленных рестриктивных операций про­водилась на основе ретроспективных данных, полученных во время курации 46 больных ожирением и метаболическим синдромом (мужчины/женщины – 16/30, средний возраст – 41,19±6,07, масса тела – 128,26±7,37 кг, окружность живота – 133,4±4,71 см, индекс массы тела (ИМТ) – 42,66±2,41 кг/м2, I-III ASA). В дооперационном и послеоперационном периодах во время консультаций всем пациентам в обязательном порядке проводились измерения антропометрических показателей, контроль лабораторных данных и результатов инструментальных методов исследования. Все представленные метаболические процедуры были выполнены на базах кафедры хирургии и сосудистой хирургии НМАПО им. П.Л. Шупика в период с 2016г. по 2019г. 13 пациентам была проведена ЛРРЖ, 20 - ЛГП и 13 - ЛФГП. Повторные консультации с целью контроля результатов проводились на 1, 3, 6 и 12 месяцах послеоперационного периода. Средний показатель продолжительности операции составил: ЛРРЖ – 88,5±6,49 мин., ЛГП – 120±5,42 мин., ЛФГП – 135,38±7,48 мин. Средний показатель срока госпитализации пациентов составил: ЛРРЖ – 3,2±0,63 д., ЛГП – 3,53±0,62 д. та ЛФГП – 3,5±0,67 д. Через год показатель индекса массы тела (ИМТ) составлял: ЛРРЖ – 31,17±0,31 кг/м2, ЛГП - 32,48±0,23 кг/м2, ЛФГП – 32,43±0,21 кг/м2. По результатам повторного анкетирования пациентов через год после проведенной операции у 3 (23,07%) из группы ЛРРЖ и 5 (25,0%) из группы ЛГП имели место проявления симптомов ГЭРБ, которые не удавалось устранить с помощью консервативной терапии, что значительно ухудшало качество жизни пациентов. В группе пациентов, которым проводилась ЛФГП, данное осложнение отсутствовало. После проведения контрольной ФЭГДС через 1 год были обнаружены de novo признаки рефлюкс-эзофагита (согласно классификации Лос-Анджелес 1998 г.): в группе ЛРРЖ – 3 (23,07%) пациента (2 - степень А и 1 – степень В), в группе ЛГП – 5 (25,0%) пациентов (3 – степень А и 2 - степень В). Среди пациентов, которым была проведена ЛФГП, признаков рефлюкс-эзофагита не было обнаружено. Учитывая возможное развитие ГЭРБ и рефлюкс-эзофагита через год после проведенной рестриктивной операции, является актуальным применение превентивных мероприятий, заключающихся в одномоментном выполнении антирефлюксной и метаболической операций, что в данном исследовании демонстрируется на примере ЛФГП. Мы рекомендуем отдавать предпочтение проведению именно симуль­танных операций для достижения не только высоких показателей снижения веса, но и улучшения качества жизни пациентов в дальнейшем.

Вовк І.Б., Задорожна Т.Д., Горбань Н.Є., Кондратюк В.К. Клініко-імуногістохімічна характеристика неатипової гіперплазії ендометрія в жінок репродуктивного віку

Інформація про авторів

Вовк І.Б. ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. академіка О.М. Лук’янової НАМН України», Київ, Україна,
e-mail:
ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0003-4018-8506

Задорожна Т.Д. ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. академіка О.М. Лук’янової НАМН України», Київ, Україна

Горбань Н.Є. ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. академіка О.М. Лук’янової НАМН України», Київ, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0001-8175-6579

Кондратюк В.К. ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. академіка О.М. Лук’янової НАМН України», Київ, Україна

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200413

Ключові слова: неатипова гіперплазія ендометрія, репродуктивний вік, імуногістохімія, CD-138, хронічний ендометрит

Реферат. Клинико-иммуногистохимическая характеристика неатипичной гиперплазии эндометрия у женщин репродуктивного возраста. Вовк И.Б., Задорожная Т.Д., Горбань Н.Е., Кондратюк В.К. В статье представлен анализ клинико-морфологических и иммуногистохимических особенностей гиперплазированного эндометрия. Обследованы 60 пациенток репродуктивного возраста с неатипической гиперплазией эндометрия (ГЭ). Установлено следующее морфологическое распределение различных её типов: железистая – 56,6%, железисто-кистозная – 40,0%, и по 1,7% - стромальная и кистозно-атрофическая формы соответственно. При проведении иммуногистохимического исследования определена экспрессия CD-138 – современного надежного маркера наличия воспалительного процесса в ткани эндометрия. В группе с неатипической желе­зистой ГЭ признаки воспалительного процесса в эндометрии были верифицированы у 7 (20,59%) пациенток. В группе с признаками железисто-кистозного изменения ГЭ - у 11 (45,83%) больных, а также у единственной пациентки с неатипической стромальной ГЭ (100,0%). То есть почти у трети пациенток с разными морфологическими типами ГЭ – у 19 (31,7%) из 60, выявлено наличие структурно-морфологических признаков хронического эндометрита, что проявлялось признаками лимфоплазмоцитарной инфильтрации, свиде­тельствующими о наличии хронического воспалительного процесса. Эти данные свидетельствуют о воз­можной патогенетической роли именно воспаления как одного из триггерных факторов гиперпластической трансформации эндометриальных структур, что позволяет утверждать о роли инфекционных факторов в возникновении этих процессов почти у трети пациенток с неатипической ГЭ. Таким образом, проведенные исследования свидетельствуют, что развитие ГЭ – процесс, в основе механизмов развития которого лежит как инфекционный фактор, так и гормональные метаболические нарушения, что диктует разные персо­нифицированные подходы к лечебной тактике.

Кузьміна Г.П., Лазаренко О.М. Особливості впливу гіперферитинемії у сполученні з гіперурикінемією на перебіг подагри

Інформація про авторів

Кузьміна Г.П.  ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0003-4556-4013

Лазаренко О.М. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-7806-2661

 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200414

Ключові слова: подагра, гіперферитинемія, артеріальна гіпертензія, феритин, сечова кислота крові, метаболізм заліза

Реферат. Особливості впливу гіперферитинемії у сполученні з гіперурикемією на перебіг подагри. Кузьміна Г.П., Лазаренко О.М. Мета дослідження – з'ясувати частоту розвитку гіперферитинемії у сполу­ченні з гіперурикемією в пацієнтів на подагру, оцінити їх патогенетичну значущість та окреслити роль при розвитку суглобового синдрому, виділити інформативні прогностичні критерії. Було обстежено 72 пацієнти з подагрою. До 1-ї (основної) групи увійшли 37 пацієнтів на подагру з гіперурикемією, поєднаною з гіпер­феритинемією, середній вік (SD) яких становив 55,9 (10,7) року. До 2-ї групи (група порівняння) увійшли 35 па­цієнтів, що страждають на подагру  з гіперурикемією та нормальним рівнем феритину  (середній вік – 52,8 (4,8) року). До 3-ї (контрольної) групи увійшло 20 практично здорових осіб (середній вік 52,0 (2,9) року). Середній показник рівня сечової кислоти крові достовірно відрізнявся (р=0,0254) в основній групі та групі порівняння і становив 464,5 (122,5) мкмоль/л та 403,8 (403,8; 403,8) відповідно. Значення феритину в основній групі достовірно вище 410,2 (356,2; 415,2), р<0,01) нг/мл, ніж у групі порівняння (132,1 (20,5) нг/мл, як і значення сечової кислоти сечі та високочутливого С-реактивного протеїну (hs-СРП) (р=0,0001) 8,2 (6,0; 8,2) і 5,8 (6,1) мг/л відповідно. Між рівнем сечової кислоти крові та феритину у пацієнтів І групи був виявлений прямий, середній, достовірний кореляційний зв'язок (r=0,30; р<0,05), крім того достовірний кореляційний зв'язок виявлено між рівнем сечової кислоти крові та тривалістю подагри (r=0,41; р<0,05), загальною кількістю уражених суглобів (r=0,35; р=0,03), ступенем тяжкості подагри (r=0,36; р<0,05), а також між рівнем феритину та кількістю спалахів подагри (r=0,44; р<0,05). Гіперферитинемія у сполученні з гіперу­рикемією виявляється в 51,0% пацієнтів з подагрою, суттєво погіршуючи перебіг запального процесу. Пацієнтам з подагрою та високим рівнем феритину, на відміну від хворих з нормальним рівнем феритину, притаманні такі клініко-анамнестичні ознаки: більша кількість загострень подагри на рік, тривалість подагри та останнього спалаху подагри, тривалість та вираженість артриту при загостренні, загальна кількість уражених суглобів, інтенсивність больового синдрому при загостренні за шкалою VAS. У пацієнтів з подагрою тяжкість перебігу і форма подагричного артриту, які визначаються згідно з методами візуалізації (ерозії, периферичні та кісткові тофуси, ознака «подвійного контуру», ступінь звуження суглобових щілин та  вираженість субхондрального склерозу), мають прогностичну значущість. Асоціація феритину з сечовою кислотою крові при подагрі не залежить від рівня hs-СРП.

Кутовий О.Б., Балик Д.В., Кисілевський Д.О. Функціональний стан печінки після зовнішнього дренування жовчних протоків у хворих на тяжку механічну жовтяницю

Інформація про авторів

Кутовий О.Б. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0003-2744-4595

Балик Д.В. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна,
e-mail: 

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-7848-3415

Кисілевський Д.О. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-1514-1493

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200415

Ключові слова: тяжка механічна жовтяниця, зовнішнє дренування жовчних протоків,  дебіт жовчі, функція печінки

Реферат. Функціональний стан печінки після зовнішнього дренування жовчних протоків у хворих на тяжку механічну жовтяницю. Кутовий О.Б., Балик Д.В., Кисілевський Д.О. Проаналізовані результати обстеження і лікування 67  хворих з тяжкою механічною жовтяницею. Діагностика синдрому механічної жовтяниці базувалася на даних анамнезу, скаргах, фізикальних, лабораторних та інструментальних методах дослідження. Серед останніх проводили ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини та жовчних протоків як скрнинінговий метод, фіброгастродуоденоскопію (ФГДС), комп’ютерну томографію (КТ), магнітно-резонансну холангіопанкреатографію (МРХПГ) у разі необхідності. Причиною тяжкої механічної жовтяниці були: рак головки підшлункової залози – 27 (40,3%); холедохолітіаз – 21 (31,3%); пухлина Клатскіна – 5 (7,5 %); рак великого дуоденального сосочка – 4 (6,0%); хронічний псевдотуморозний панкреа­тит – 4 (6,0%); рак холедоха – 3 (4,5%); стриктура холедоха – 3 (4,5%). Перший етап лікування хворих починали з виконання черезшкірно-черезпечінкового зовнішнього дренування жовчних протоків під УЗ контролем. Оцінювали функціональний стан печінки за рівнем загального білірубіну і його фракцій, аспарта­тамінотрансферази (АСТ), аланінамінотрансферази (АЛТ) та лужної фосфатази (ЛФ). Дослідження проводили при надходженні хворих до клініки та на 1, 3 та 7 добу після зовнішнього дренування жовчних протоків.  Хворі були розподілені на 2 групи залежно від дебіту жовчі в першу добу після декомпресії біліарного тракту. Дійшли висновку, що ступінь гепатаргії в ранньому періоді після виконаної процедури прямо пов’язаний з дебітом жовчі протягом першої доби після зовнішнього дренування жовчних протоків.

Мавропуло Т.К., Соколова К.Ю. Спектроскопія в близько-інфрачервоному діапазоні: білатеральний моніторинг мозку в доношених новонароджених з гіпоксично-ішемічними ураженнями

Інформація про авторів

Мавропуло Т.К.  ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iDhttp://orcid.org/0000-0001-9351-3080

Соколова К.Ю. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200416

Ключові слова: асфіксія, гіпоксично-ішемічна енцефалопатія, гіпотермія, нейросонографія, близько-інфрачервона спектроскопія, новонароджені

Реферат. Спектроскопия в около-инфракрасном диапазоне: билатеральный мониторинг мозга у доно­шенных новорожденных с гипоксически-ишемическими поражениями. Мавропуло Т.К., Соколова К.Ю. Оценка церебральной оксигенации с помощью спектроскопии в около-инфракрасном диапазоне (около-инфракрасной спектроскопии, near-infrared spectroscopy, NIRS) имеет достоверные сильные корреляционные связи с оценкой перфузии головного мозга с помощью МРТ у доношенных новорожденных с тяжелой гипоксически-ишемической энцефалопатией. Однако до сих пор отсутствуют рекомендации по использованию данных мониторинга NIRS для принятия важных клинических решений у новорожденных с асфиксией и гипоксически-ишемической энцефалопатией в рутинной клинической практике. Не исследованной остается роль межполушарных вариаций значений регионарной насыщенности тканей кислородом (rSO2) при тяжелой гипоксически-ишемической энцефалопатии на фоне терапевтической гипотермии. Целью исследования была оценка результатов билатерального мониторинга мозга с помощью NIRS у доношенных новорожденных детей с тяжелыми гипоксически-ишемическими поражениями (с деструктивными изменениями мозговой ткани и без них). Все обследованные дети были доношенными новорожденными с тяжелой асфиксией при рождении, которым проводилась терапевтическая гипотермия. Были проанализированы результаты записей NIRS 33 новорожденных, которые не имели признаков деструктивных гипоксически-ишемических поражений мозга, и данные NIRS 15 новорожденных детей, у которых были диагностированы признаки деструктивных гипоксически-ишемических поражений мозга. Межполушарная разница показателей церебральной оксиметрии была представлена в виде результатов статистической обработки – среднее, медиана, мода, 25-й про­центиль, 75-й процентиль данных парных сравнений, а именно разниц значений (ΔrSO2) измерения «ΔrSO2=rSO2справа-rSO2слева» в каждый момент регистрации (12000-22000 моментов измерения в течение сеанса мониторинга), а также проценты времени записи, когда регистрировались значения ΔrSO2 ниже 25-го процентиля и выше 75-го процентиля. Регистрировались достоверные корреляционные связи между фактом формирования деструктивных гипоксически-ишемических поражений мозга у доношенных новорожденных детей и значениями средних ΔrSO2 записи NIRS (R=-0,410), значениями медианы (R=-0,400), моды (R=-0,357), значениями 25-го процентиля ΔrSO2 (R=-0,326) и 75-го процентиля ΔrSO2 (R=-0,429). У 73,3% детей с деструктивными гипоксически-ишемическими поражениями средние значения показателей ΔrSO2 были выше для правого полушария (среднее значение ΔrSO2 группы – 0,11±2,39%). У 93,9% детей без деструктивных поражений мозга средние значения показателей rSO2 были выше для правого полушария (среднее значение ΔrSO2 группы – 6,92±0,80%). Определялись достоверные различия средних ΔrSO2 (p=0,005). Среднее медианы ΔrSO2 для группы с деструктивными поражениями мозга составляло 0,33±2,38%, для группы без деструк­тивных поражений – 6,88±0,82% (p=0,004); среднее моды ΔrSO2 для группы с деструктивными поражениями мозга было 1,46±1,73%, для группы без деструктивных поражений – 6,51±0,92% (p=0,014). Среднее 25-го процентиля значений ΔrSO2 для группы с деструктивными поражениями мозга составило (-1,93)±2,72%, а для группы без деструктивных поражений - 4,42±0,84% (p=0,026). Среднее 75-го процентиля значений ΔrSO2 для группы с деструктивными поражениями мозга составляло 2,87±2,11%, для группы без деструктивных поражений – 9,33±0,80% (p=0,003). Результаты билатерального мониторинга мозга с помощью NIRS у доношенных новорожденных детей с тяжелыми гипоксически-ишемическими поражениями на фоне тера­певтической гипотермии имеют достоверные различия между группами детей с деструктивными изменениями мозговой ткани и без них. У новорожденных с деструктивными поражениями мозга регистри­ровалось уменьшение проявлений доминирования показателей rSO2 правого полушария, а именно достоверно меньшие значения средних ΔrSO2, медианы, моды, среднего значения 25-го и 75-го процентиля ΔrSO2.

Шостакович-Корецька Л.Р., Литвин К.Ю., Губар І.О., Чухалова І.В., Гудова М.Г., Лопатенко Г.А. Основні характеристики та прогноз розвитку епідемії ВІЛ-інфекції в Дніпропетровському регіоні

Інформація про авторів

Шостакович-Корецька Л.Р.  ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна,
e-mail: 

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-3637-8457

Литвин К.Ю. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-4936-5612

Губар І.О. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна,
e-mail: 

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0003-2077-5113

Чухалова І.В. Дніпропетровський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом, Дніпро, Україна,
e-mail: 

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0003-2964-1103

Гудова М.Г.  Дніпропетровський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом, Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0001-9814-2661

Лопатенко Г.А.  Дніпропетровський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом, Дніпро, Україна,
e-mail: 

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-7192-9445

 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200417

Ключові слова: ВІЛ-інфекція, епідемія, прогноз

Реферат. Основные характеристики и прогноз развития эпидемии ВИЧ-инфекции в Днепропетровском регионе. Шостакович-Корецкая Л.Р., Литвин К.Ю., Губарь И.А., Чухалова И.В., Гудова М.Г., Лопатенко А.А. Эпидемиологическая ситуация по ВИЧ-инфекции в Украине остается сложной из-за высокой заболеваемости и смертности, что требует всестороннего изучения этой проблемы. Целью работы было выяснить основные закономерности и особенности распространенности ВИЧ-инфекции в Днепропетровском регионе и раз­работать прогноз относительно изменений основных эпидемических показателей. Исследование базировалось на материалах отчетов Центра общественного здоровья МОЗ Украины и Днепропетровского областного центра по профилактике и борьбе со СПИДом (2005-2017 гг.). Для определения основных тенденций развития и прогнозирования эпидемиологической ситуации использовались методы анализа динамических рядов с расчетом цепных темпов прироста и регрессионный анализ. Анализ количества впервые зарегистрированных случаев ВИЧ-инфицирования и СПИД за 13-летний период показал рост показателей в Украине в 1,5 раза для ВИЧ и в 2,4 раза для СПИД, а в Днепропетровской области – в 1,9 раза и в 3,0 раза соответственно. Опре­делено значительное преобладание уровня заболеваемости ВИЧ / СПИД в Днепропетровском регионе по сравнению с общегосударственными показателями в отдельные годы исследования и в среднем за весь период наблюдения – 92,8±4,2 случая ВИЧ-инфицирования на 100 тыс. и 45,2±5,2 случая СПИД на 100 тыс. в области против 41,0±1,4 и 16,1±1,6 на 100 тыс. населения в Украине (p<0,001). Согласно прогностическим алгорит­мам, в Днепропетровской области до 2020 года ожидается рост показателей ежегодной заболеваемости СПИД до 80,7±2,56 случая на 100 тыс. населения; смертности от СПИД до 33,7±0,99 на 100 тыс. населения, что также прогнозирует рост заболеваемости и смертности, связанных с оппортунистическими инфек­циями. Рассчитаный прогноз относительно уровней заболеваемости ВИЧ и впервые зарегистрированных случаев СПИД в Украине и области на ближайшие годы может быть полезным для прогнозирования количества случаев оппортунистических инфекций и расчета потребностей для госпитализации и лечения пациентов с ВИЧ/СПИД.

Григус І.М., Нестерчук Н.Є., Гриценюк Р.А., Рабченюк С.В., Жуков В. Корекція порушень постави спортивно-бальними танцями

Інформація про авторів

Григус І.М. Інститут охорони здоров'я Національного університету водного господарства та природокористування, Рівне, Україна

Нестерчук Н.Є. Інститут охорони здоров'я Національного університету водного господарства та природокористування, Рівне, Україна

Гриценюк Р.А. Рівненський державний гуманітарний університет, Рівне, Україна

Рабченюк С.В. Інститут охорони здоров'я Національного університету водного господарства та природокористування, Рівне, Україна

Жуков В. Університет Миколая Коперника, Торунь, Польща,
e-mail:

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200418

Ключові слова: порушення постави, спортивно-бальні танці, програма, корекція, діти

Реферат. Корекція порушень постави спортивно-бальними танцями. Григус І.М., Нестерчук Н.Є., Гриценюк Р.А., Рабченюк С.В., Жуков В. Мета – розробити програму профілактики та корекції порушень постави в дітей за допомогою широкого впровадження у процес фізичного виховання спортивно-бальних танців. У медико-педагогічному експерименті брали участь 169 дітей загальноосвітньої школи, яких методом рандомізації розподілили на контрольну (n=85) та основну (n=84) групи (вік 11-12 років). З дітьми проведено ряд діагностичних тестів та проаналізовано виконання контрольних вправ. За допомогою виконаного факторного аналізу було розраховано співвідношення засобів, які необхідно впроваджувати у процес застосування танцю для профілактики та корекції порушень постави. Програма профілактики та корекції порушень постави в дітей базувалася на методах діагностики функціонального стану хребта, меті, завданнях і змісту занять зі спортивно-бальних танців та включала сім розділів. Висвітлені основні компоненти програми, експериментально перевірено її вплив на корекцію порушень постави, функціональний стан дітей. Основний акцент зроблено на корекційні танцювальні заходи, спрямовані на: формування навичок виконання нескладних танцювальних рухів; загальний фізичний розвиток дітей; профілактику окремих анатомо-фізіологічних відхилень. Програма профілактики та корекції порушень постави за допомогою впровадження в навчальний процес занять зі спортивно-бальних танців базувалася на результатах діагностики функціонального стану хребта, включала взаємодоповнюючі мету та завдання. Впровадження в навчальний процес спортивно-бальних танців включало сім розділів з активним залученням до цього процесу не лише дітей, а також їхніх батьків та педагогічного колективу. Підтверджено позитивний вплив занять спортивними танцями на корекцію порушень постави в дітей.

Марута Н.О., Шевченко-Бітенський К.В., Каленська Г.Ю. Клініко-психопатологічна характеристика та соціальне функціонування пацієнтів з галюцинаторно-параноїдними розладами при судинних деменціях помірного ступеня тяжкості

Інформація про авторів

Марута Н.О.  ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», Харків, Україна,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-6619-9150

Шевченко-Бітенський К.В. ДЗ «Південний Український національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», Одеса, Україна,
email:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0003-4572-3539

Каленська Г.Ю.  ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», Харків, Україна,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-1473-6292

 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200419

Ключові слова: судинна деменція, галюцинаторно-параноїдні розлади, клініко-психопатологічна структура, соціальне функціонування, помірний ступінь тяжкості деменції

Реферат. Клинико-психопатологическая характеристика и социальное функционирование пациентов с галлюцинаторно-параноидными расстройствами при сосудистой деменции средней степени тяжести. Марута Н.О., Шевченко-Битенський К.В., Каленская Г.Ю. Актуальность исследования определяется высокой распространенностью деменции, значительными экономическими затратами на ее лечение, негативными последствиями в виде инвалидизации и снижения качества социального функционирования. Целью исследования стало - изучить клинико-психопатологические особенности и специфику социального функционирования пациентов с галлюцинаторно-параноидными расстройствами (ГПР) при сосудистой деменции (СД) средней степени тяжести (ССТ). Для достижения поставленной цели был использован комплексный методологический подход, который реализовывался с помощью клинико-психопатологического метода, дополненного использованием психометрических шкал (нейропсихиатрический опросник (NPI), шкала глобального функционирования (GAF), шкала степени ограничения возможностей (WHO/DAS), Бристольская шкала активности в повседневной жизни (BADL)) и методов математической обработки данных. В исследовании клинико-психопатологических особенностей и социального функционирования пациентов с ГПР при СД ССТ приняло участие 75 пациентов. 41 больной с ГПР при СД ССТ и 34 больных без психотических расстройств вошли в контрольную группу. В структуре клинико-психопатологических проявлений у больных с ГПР при СД ССТ выявлено: преобладание частых бредовых идей материального ущерба, ограбления и ревности в умеренной степени выраженности; сочетание ГПР с частым бродяжничеством; периодической умеренной вербальной агрессией; частыми расстройствами ритма день / ночь, частым снижением настроения, проявляется в форме дисфории; страхом остаться одному; с частыми состояниями раздражительности. Установлено выраженное негативное влияние ГПР на функцию общения, качество и уровень участия в выполнении родительской роли, потребность и эффективность социальных контактов, эффективность поведения в нестандартных и сложных условиях. Определено влияние ГПР на формирование у больных этой группы ограничений их жизнедеятельности в коммуникации, умении пользоваться телефоном, делать покупки, распоряжаться финансами и пользоваться транспортом. Доказано, что величина общего социального функционирования пациентов соответствовала диапазону нарушений от серьезного ухудшения функционирования в социальной и профессиональной сферах – до неспособности функционирования в отдельных сферах жизнедеятельности.

Корпусенко І.В., Савенков Ю.Ф. Результати лікування хворих на двобічний деструктивний туберкульоз легень з використанням міні-інвазивних оперативних втручань

Інформація про авторів

Корпусенко І.В. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0001-7929-7350

Савенков Ю.Ф. КП «Дніпропетровське обласне комунальне клінічне лікувально-профілактичне об’єднання «Фтизіатрія» ДОР», Дніпро, Україна 

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0003-1043-3523

 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200420

Ключові слова: двобічний деструктивний туберкульоз легень, хірургічне лікування,  міні-інвазивні хірургічні втручання

Реферат. Результаты лечения больных двусторонним деструктивным туберкулезом легких с исполь­зованием мини-инвазивных оперативных вмешательств. Корпусенко И.В, Савенков Ю.Ф. Проанализи­рованы истории болезни пациентов, оперированных по поводу двустороннего деструктивного туберкулеза легких, находившихся на лечении в легочно-хирургическом отделении КУ «ДОКЛПО «Фтизиатрия» ДОС» в период с 2010 по 2018 год. В исследование было включено 259 историй болезни пациентов, в комплексном лечении которых применялся хирургический этап лечения. При анализе непосредственных результатов через 2 месяца после операции использовали оценку на основании клинико-рентгенологических и лабораторных исследований по критериям закрытия полостей деструкции, прекращения бактериовыделения и клинической стабилизации туберкулезного процесса. При проведении исследования больные были разделены на 2 группы: основную группу составили 129 пациентов, у которых были применены мини-инвазивные методы хирур­гического лечения с использованием мини-доступов под контролем видеоторакоскопии (одномоментные или этапные двусторонние видеоассистированные резекции легких – 58 больных, коллапсохирургические видеоас­систированные одно- или двусторонние вмешательства – 53, этапные мини-инвазивные плевропневмо­нэк­томии – 18). В группу сравнения вошли 130 пациентов, оперированных из стандартных доступов по обще­принятым методикам. Группы сравнения достоверно не отличались между собой (р>0,05) по полу и возрасту, по формам туберкулеза, длительности заболевания, функциональным показателям, основным критериям распространенности и тяжести туберкулеза. Наибольшее количество осложнений в обеих группах отме­чалась после плевропневмонэктомий, лобэктомий, торакопластики. Но в группе сравнения послеопера­ционные осложнения наблюдались у 32 (24,6%) больных, то есть в 2,2 раза чаще (р=0,002). В основ­ной группе бронхо­плевральные осложнения встречались в 8 случаях (6,2%), а в группе сравнения - у 16 больных (12,3%), то есть в 2 раза реже, обострение туберкулезного процесса отмечалось в 3,8 раза чаще у больных группы срав­нения. Прове­денный нами анализ характера послеоперационных осложнений в обеих группах подтверждает влияние травма­тичности доступа не только на течение раневого процесса, но и на частоту плевро-легочных и функциональных осложнений. Полный клинический эффект у пациентов группы сравнения был достигнут в 82 случаях (63%), то есть в 1,4 раза меньше, чем в основной группе (р<0,001). Абациллирование при сохранении в одном из легких дест­рукции наступило на момент выписки из стационара у 12 (9,3%) больных основной и у 21 (16,5%) - группы срав­нения. Остались бактериовыделителями 3 (2,3%) пациентов основной группы и 20 (15,4%) больных группы сравнения.

Фастовець О.О., Штепа В.О. Поширеність та характер оклюзійних порушень серед осіб молодого віку

Інформація про авторів

Фастовець О.О. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна,
email: 

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-2769-3244

Штепа В.О. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна,
email: 

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0001-6407-7507

 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200421

Ключові слова: оклюзія, порушення, оклюзіографія, діагностика, поширеність, особи молодого віку

Реферат. Распространенность и характер окклюзионных нарушений у лиц молодого возраста. Фастовец Е.А., Штепа В.А. Динамическая окклюзия является основным показателем гармоничного функцио­ни­рования зубочелюстного аппарата. Вместе с тем, нерациональное реконструктивное лечение может привести к ее нарушению и, как следствие, повышенному стиранию зубов, заболеваниям тканей пародонта, дисфункции жевательных мышц и височно-нижнечелюстных суставов. На сегодняшний день изучить окклюзию в динамике позволяют компьютерные методы диагностики. Цель исследования – изучить распро­страненность и характер окклюзионных нарушений у лиц молодого возраста, имеющих интактные зубные ряды, и тех, у кого дефекты зубов и зубных рядов восстановлены путем прямых и непрямых реставраций. Обследовано 300 человек в возрасте 25-44 года, поровну мужчин и женщин: первая группа – 100 человек с интактными зубными рядами; вторая – 100 человек с прямыми композитными реставрациями, располо­женными на окклюзионных поверхностях моляров; третья – 100 человек, целостность коронок зубов и зубных рядов у которых восстановлена непрямыми реставрациями малых размеров. Окклюзионные соотношения анализировались с использованием методов окклюзиографии, изучения диагностических моделей в артику­ляторе и компьютерного анализа окклюзии. По особенностям центрической и эксцентрической окклюзий, последовательности формирования вектора максимальной окклюзионной нагрузки, баланса окклюзии и времени смыкания и размыкания зубов окклюзионные нарушения диагностированы у 14,0% лиц первой группы, у 35,0% – второй и у 44,0% – третьей. В 100% случаев эти нарушения имеют компенсированный, бес­симптомный характер. Наличие супраконтактов в центрической окклюзии приводит к смещению нижней челюсти в вынужденное положение в 17,7% наблюдений. У 83,0% обследованных баланс окклюзии находится на уровне 50% - 50%, а у 13,7% - 60% - 40%.  В 3,3% случаев выявлен окклюзионный дисбаланс в пределах 70% - 30%. При этом существенных отклонений суммарного вектора траектории окклюзионной нагрузки не установлено. Наиболее распространенные нарушения окклюзии – центрические контакты, формирующиеся как последовательные одиночные, множественные, одно- и двусторонние участки перегрузок, постоянно меняющиеся при скольжении в динамической окклюзии. Окклюзионные нарушения характеризуются увели­чением времени смыкания и размыкания зубных рядов, а также времени достижения максимального количества межзубных контактов. По данным нашего исследования, эффективность окклюзиографии составляет 29,7%, изучение моделей в артикуляторе – 59,7% по сравнению со 100% информативностью метода компьютерной диагностики. Широкое применение прямых и непрямых реставраций зубов и зубных рядов приводит к увеличению распространенности окклюзионных нарушений у лиц молодого возраста. Как правило, реставрации малых размеров интегрируются в зубочелюстной аппарат путем пришлифовывания их окклюзионной поверхности, с ориентацией на комфорт пациента при смыкании зубов и беспрепятственные движения челюсти в стороны и вперед. Такой упрощенный подход является конформативним и неспособным обеспечить оптимальную функциональную окклюзию. Наличие окклюзионного дисбаланса требует проведения соответствующих мероприятий по его диагностике и коррекции.

Бунятян Х.А., Хотімська Ю.В., Ковач І.В., Лавренюк Я.В., Хотімський Б.Л. Динаміка показників неспецифічної резистентності в порожнині рота в дітей з ураженнями слизової оболонки порожнини рота на тлі гострого лімфобластного лейкозу в процесі лікування

Інформація про авторів

Бунятян Х.А. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0001-7957-9067

Хотімська Ю.В. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-0161-1191

Ковач І.В. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-5887-4136

Лавренюк Я.В. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-6293-9203

Хотімський Б.Л. Стоматологічна клініка лікаря Хотімського, Дніпро, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-5751-9677

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200422

Ключові слова: неспецифічна резистентність, лізоцим, α-дефензини,  гострий лімфобластний лейкоз, слизова оболонка порожнини рота

Реферат. Динаміка показників неспецифічної резистентності в порожнині рота у дітей з ураженнями слизової оболонки порожнини рота на тлі гострого лімфобластного лейкозу в процесі лікування. Бунятян Х.А., Хотімська Ю.В., Ковач І.В., Лавренюк Я.В., Хотімський Б.Л. Проведено дослідження дина­міки показників неспецифічної резистентності в порожнині рота в дітей з ураженнями слизової оболонки порожнини рота на тлі гострого лімфобластного лейкозу  у процесі лікування розробленими авторами методами.  Відомо, що в дітей, хворих на лейкоз, у результаті їх лікування цитостатичними препаратами розвиваються імунодефіцитні стани, зумовлені імунологічними порушеннями. Причому страждає не тільки загальний, а й місцевий імунітет порожнини рота, що супроводжується виникненням інфекційних процесів у тканинах, що виконують бар'єрну функцію, до яких відноситься слизова оболонка порожнини рота. Ключову роль у системі антимікробного захисту ротової порожнини виконують: муколітичний фермент лізоцим і α‑дефензини (HNP 1-3). У клінічних дослідженнях взяло участь всього 76 дітей у віці від 2-х до 18-ти років із гострим лімфобластним лейкозом, які мали такі стоматологічні захворювання, як генералізований хронічний катаральний гінгівіт, ерозивно – виразковий і кандидозний стоматит. Усі діти, яким проводили клінічні дослідження, були розподілені на 2 групи – основну та порівняння. У дітей групи порівняння використовували стандартні методи протокольного лікування. Дітям основної групи застосовували розроблений лікувально-профілактичний комплекс. Дітям основної групи призначали розроблені лікувально-профілактичні комплекси залежно від періоду перебігу захворювання: перший варіант місцевого лікування застосовувався в гострий період і рецидив хвороби, другий – у період ремісії. Отримані результати досліджень показали стимулюючий вплив проведених лікувально-профілактичних заходів на природну антимікробну систему захисту порожнини рота, як у дітей основних груп спостереження, так і в групах порівняння. Подібне явище слід розглядати як позитивний процес, що сприяє підвищенню резистентності в тканинах пародонта та слизовій оболонці порожнини рота.

ПРОФІЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА

Гуліч М.П., Петренко О.Д., Любарська Л.С., Депутат Ю.М. Харчування солдатів у бойових умовах: еволюція від Запорізької Січі до сьогодення

Інформація про авторів

Гуліч М.П.  ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», Київ, Україна,
е-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-1708-3012

Петренко О.Д. ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», Київ, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0001-5819-1901

Любарська Л.С. ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», Київ, Україна

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-8051-7290

Депутат Ю.М. Науково-дослідний інститут проблем військової медицини Української військово-медичної академії, Київ, Україна,
е-mail:

ORCID iDhttps://orcid.org/0000-0002-8189-9366

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200423

Ключові слова: військовослужбовці, сухий пайок, калорійність, енерговитрати

Реферат. Питание солдат в боевых условиях: эволюция от Запорожской Сечи до сегоднешнего дня. Гулич М.П., Петренко Е.Д., Любарская Л.С., Депутат Ю.М. Питание военнослужащих в полевых условиях или во время выполнения бовых действий имеет большое значение для поддержания боеспособности войск. Незаменимым элементом в обеспечении личного состава питанием являются индивидуальные «сухие пайки», которые чаще всего формируются из расчета на питание одного военнослужащего на одни-трое суток. Интерес представлял вопрос, как менялось питание личного состава войск в боевых условиях за прошедшие времена. Цель работы – изучить в историческом аспекте особенности питания военных в условиях боевых действий за период от Запорожской Сечи до наших дней. Материалы и методы – литературные источники, законодательно-нормативные документы, результаты исследований. Использованы информационно-поисковый метод и метод теоретического анализа. Проанализированы литературные данные, законодательно-нормативные документы, результаты научно-исследовательских работ, касающиеся питания украинских военнослужащих в условиях боевых действий за период XVII – XXI  века. Эволюция «сухого пайка» в течение несколько столетий происходила в зависимости от развития пищевой промышленности: от сухих продуктов, которые долго не портятся (сухари, крупы, сухое мясо, сухая рыба), сухих пищевых концентратов и консервов до готовых к употреблению первых и вторых блюд. Калорийность сухих пайков со середины ХХ столетия колебалась от 3100 ккал до 3350 ккал. В украинской армии от 3500 ккал до 3800 ккал и только для участников ООС - 4100. Энергетическая ценность (калорийность) сухих пайков до последнего времени рассчитывались без учета фактических энергозатрат военнослужащих при выполнении ими боевых задач. Дальнейшие исследования по совершенствованию норм питания военнослужащих должны быть направлены, прежде всего, на установление реальных энергозатрат при выполнении ими задач по назначению, в том числе и боевых.