ІННОВАЦІЙНЕ ЛІКУВАННЯ ТРИХОФІТІЇ В ПІДЛІТКІВ

Ключові слова: трихофітія, тактика лікування, трихоскопія, зміни дерми, підлітки (дівчата)

Key words: trichophytosis, treatment tactics, trichoscopy, dermis changes, adolescents (girls)

Реферат

Епідеміологія трихофітії (стригучого лишаю) в підлітків має унікальні особливості через гормональну перебудову організму, яка часто трансформує гостру дитячу інфекцію у хронічну форму. Впровадження інноваційних підходів до лікування трихофітії в підлітків є актуальним та естетично важливим напрямком сучасної дерматології. Метою роботи стала оцінка трихоскопічної характеристики ураження волосистої частини голови в підлітків з трихофітією на тлі комплексної терапії (гризеофульвін + токоферол +аскорбінова кислота + крем з рівнем захисту від ультрафіолетового випромінювання SF-50). Спостерігалось 30 підлітків, які страждали на трихо­фітію в період з 2023 до 2025 р. Пацієнти були у віці від 13 до 17 років, середній вік – 15,1±1,8 року. Пацієнтів було розподілено на дві рівнозначні за чисельністю групи (по 15 осіб): основна група (комплексна поетапна терапія) та група порівняння (стандартна антимікотична терапія). За допомогою поляризаційної дермато­скопії визначався зовнішній вигляд шкіри голови та характер її змін, для чого оцінювалося не менше 3-х полів зору в осередку ураження. Для виявлення додаткових ознак захворювання використовувався імерсійний метод дерматоскопії на ділянці ураженої шкіри 3-х полів зору в осередку ураження. Трихоскопічне дослідження проводилося як детальний огляд під час дерматоскопії. На початковому етапі дослідження обидві підгрупи характеризувалися високою частотою більшості патологічних трихоскопічних ознак, що свідчило про вира­жену активність запально-деструктивного процесу у волосяних фолікулах. Зокрема, зламані стрижні волосся, чорні крапки та перифолікулярні лусочки реєструвалися в 95% пацієнток обох підгруп, тоді як жовті крапки, феномен «мильних пухирів», еритема та точкові судини (червоні крапки) – практично у всіх обстежених, що відображало поєднання інтенсивного запального процесу, активної фолікулярної деструкції та порушень мікроциркуляції, характерних для високої активності трихофітії. Моніторинг пацієнтів через 3 місяців виявив стійке покращення клінічної картини в основній підгрупі. Частота виявлення зламаних стрижнів волосся, чорних та жовтих точок знизилася до 35% (p<0,001 для всіх показників), а феномен «мильних пухирів» визна­чався лише у 25% випадків (p<0,001). Еритема та перифолікулярне лущення повністю регресували (0%; p<0,001). Застосований метод лікування продемонстрував виражену позитивну динаміку вже через 3 місяці, що підтверджується значним зниженням ключових маркерів захворювання та повним регресом запальних явищ (еритеми та лущення до 0%; p<0,001). Ознаки активного патологічного процесу (чорні/жовті точки, феномен «мильних пухирів») повністю нівелювалися в 100% підлітків першої підгрупи.

Abstract

Innovative treatment of trichophytosis in adolescents. Zakharov S.V., Makarenko O.V. The epidemiology of trichophytosis (ringworm) in adolescents has unique features due to hormonal changes in the body, which often transforms an acute childhood infection into a chronic form. The introduction of innovative approaches to the treatment of trichophytosis in adolescents is an urgent and aesthetically important direction of modern dermatology. Purpose of the work – to assess the trichoscopic characteristics of scalp lesions in adolescents with trichophytosis against the background of complex therapy (griseofulvin + tocopherol + ascorbic acid + cream with a level of UV protection SF-50). 30 adolescents suffering from trichophytosis were observed in the period from 2023 to 2025. Patients were aged 13 to 17 years, the average age was 15.1±1.8 years. Patients were allocated to two equal groups (15 people each): the main group (complex step-by-step therapy) and the comparison group (standard antimycotic therapy). Using polarization dermatoscopy, the appearance of the scalp and the nature of its changes were determined, for which at least 3 fields of view in the lesion were evaluated. To identify additional signs of the disease, the immersion method of dermatoscopy was used on the affected skin area in 3 fields of view in the lesion. Trichoscopic examination was performed as a detailed examination during dermatoscopy. At the initial stage of the study, both subgroups were characterized by a high frequency of most pathological trichoscopic signs, which indicated a pronounced activity of the inflammatory-destructive process in the hair follicles. In particular, broken hair shafts, black dots and perifollicular scales were recorded in 95% of patients in both subgroups, while yellow dots, the phenomenon of "soap bubbles", erythema and pinpoint vessels (red dots) were recorded in almost all examined, which reflected the combination of an intense inflammatory process, active follicular destruction and microcirculation disorders characteristic of high activity of trichophytosis. Monitoring of patients after 3 months revealed a stable improvement in the clinical picture in the main subgroup. The frequency of detection of broken hair shafts, black and yellow dots decreased to 35% (p<0.001 for all indicators), and the phenomenon of "soap bubbles" was determined only in 25% of cases (p<0.001). Erythema and perifollicular scaling completely regressed (0%; p<0.001). The applied treatment method demonstrated a pronounced positive dynamics after 3 months, which is confirmed by a significant decrease in key markers of the disease and complete regression of inflammatory phenomena (erythema and peeling to 0%; p<0.001). Signs of an active pathological process (black/yellow dots, the phenomenon of "soap bubbles") were completely eliminated in 100% of adolescents of the first subgroup.

Відомо, що трихофітія (дерматофітія шкіри голови, tinea capitis) – це інфекційне захворювання, спричинене грибами роду Trichophyton. Гриби проникають у верхні шари шкіри та волосяні фо­лікули, викликаючи запалення, пошкодження волосся і, в деяких випадках, їх повне випадіння на уражених ділянках. Хвороба більше часто зустрі­чається в підлітків, але може уражати й дорослих.

Основні види грибів, що викликають трихо­фітію: Trichophyton tonsurans: часто зустрічається у дітей; Trichophyton mentagrophytes: викликає більш виражене запалення; Trichophyton verru­cosum: частіше передається від тварин.

Захворювання є висококонтагіозним (зараз­ним) грибковим ураженням шкіри та волосся. Початкова стадія характеризується появою неве­ликих ділянок, що лущаться, на шкірі голови, які часто розцінюють як сухість шкіри або лупу. Хронічна трихофітія волосистої частини голови, у свою чергу, про­являється невеликими зонами лущення та «чорними цятками» (волосся, що обламалося на рівні шкіри). Осередки малопомітні, що ускладнює своєчасну ізоляцію підлітка [1, 2].

Епідеміологія трихофітії (стригучого лишаю) в підлітків має унікальні особливості через гормо­нальну перебудову організму, яка часто транс­формує гостру дитячу інфекцію у хронічну форму. У той час як у дітей молодшого віку пере­важає гостра поверхнева форма, у підлітковому віці (особливо в дівчат) нелікований грибок адап­тується до нових біохімічних умов шкіри [3]. Підлітковий вік є критичним переломним момен­том для перебігу інфекції:

- у хлопчиків-підлітків у період статевого дозрівання змінюється склад шкірного сала (збільшується концентрація фунгістатичних жир­них кислот). Це часто призводить до самовилі­кування від поверхневої форми;

- у дівчаток-підлітків на тлі ендокринних змін (дисфункція яєчників, дефіцит естрогенів або щи­топодібної залози) поверхнева трихофітія часто переходить у хронічну форму. Такі дівчата стають головним епідеміологічним резервуаром інфекції, заражаючи в майбутньому своїх дітей [4, 5].

Гризеофульвін – основний базовий протигриб­ковий антибіотик спрямованої дії проти дермато­фітів. Гризеофульвін є антибіотиком, що проду­кується пліснявим грибком Penicillinum nigricans, фунгістатичним засобом, активним відносно різ­них дерматоміцетів (трихофітонів, мікроспору­мів, епідермофітонів) [6, 7]. Серед додаткових засобів для відновлення порушень окиснено-відновлених порушень дерми зазвичай призна­чають вітамін Е (токоферол) – це потужний анти­оксидант, який допомагає зменшити запа­лення, зняти свербіж і прискорити регенерацію тканин. Отже, розробка та впровадження іннова­ційного терапевтичного комплексу для лікування трихо­фітії є перспективним та актуальним завданням.

Нами розроблена програма комплексної тера­пії трихофітії в підлітків, котра направлена на іррадіацію грибкового ураження та зменшення проявів свербежу за допомогою використання токоферолу та засобів захисту від ультрафіолету з рівнем SF-50 місцевого використання.

Мета – оцінити трихоскопічні характеристики ураження волосистої частини голови в підлітків з трихофітією на тлі комплексної терапії (гри­зеофульвін + токоферол + аскорбінова кислота + крем з рівнем захисту від ультрафіолетового ви­промінювання SF-50).

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Спостерігалось 30 підлітків (дівчат), які страждали на трихофітію в період з 2023 до 2025 р. Пацієнти були у віці від 13 до 17 років, середній вік – 15,1±1,8 року. Пацієнтів було роз­поділено на дві рівнозначні за чисельністю групи (по 15 осіб): основна група (комплексна поетапна терапія) та група порівняння (стандартна антимі­котична терапія).

Діагноз трихофітія (за МКХ-10 – B35.0) вста­новлювався на підставі проведення клінічних, анамнестичних, лабораторних (клінічний та біохі­мічний аналізи крові), інструментальних (трихо­скопія та дерматоскопія) досліджень.

Комплексна поетапна терапія: гризеофульвін 10 днів + токоферол + аскорбінова кислота та засіб з догляду з рівнем захисту від ультрафіолету SF-50. Комплексний підхід передбачав послідов­ний вплив на основні патогенетичні ланки за­хворювання, а саме: запалення та свербіж. Стандартна терапія складалась з гризеофульвіну та токоферолу.

За допомогою поляризаційної дерматоскопії визначався зовнішній вигляд шкіри голови та характер її  змін, для чого оцінювалося не менше 3-х полів зору в осередку ураження. Для вияв­лення додаткових ознак захворювання використо­вувався імерсійний метод дерматоскопії на ділян­ці ураженої шкіри 3-х полів зору в осередку ураження. Трихоскопічне дослідження про­води­лося як детальний огляд під час дерматоскопії.

Дослідження схвалено комісією з питань біомедичної етики ДДМУ (протокол № 34 від 16.01.2026 р.) та проведено відповідно до прин­ципів біоетики, викладених у Гельсінській декла­рації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людини у якості об’єкта дослідження» та «Загальній декларації про біоетику та права людини (ЮНЕСКО)». Згоду на участь у  дослід­женні підписували батьки або опікуни підлітків.

Статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням програмних продук­тів Microsoft Excel (https://www.microsoft.com/­mic­rosoft-365/free-office-online-for-the-web) та
R-середовища (версія 4.3.1; https://www.r-pro­ject.org) із застосуванням стандартних медико-статистичних методів. Якісні (категоріальні) змінні наводили у вигляді абсолютних (n) та відносних (%) частот. Для описання змінних використовувалися кіль­кість спостережень (n), мінімальні та максимальні значення (мін – макс), кількісні дані представлені у вигляді середнього арифметичного і стандарт­ного відхилення. Якісні дані – у форматі n (%) [8].

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Порівняльний аналіз трихоскопічних показ­ників у пацієнтів з трихофітією виявив значні відмінності в терапевтичній відповіді залежно від вибраної тактики лікування. Подані в таблиці дані відображають динаміку трихоскопічних ознак у ході активної терапії та подальшого довго­строкового моніторингу. Це дозволяє комплексно оцінити як пряму ефективність лікування, так і стабільність досягнутих результатів у середньо­строковій та віддаленій перспективі.

На початковому етапі дослідження обидві під­групи характеризувалися високою частотою більшості патологічних трихоскопічних ознак, що свідчило про виражену активність запально-деструктивного процесу у волосяних фолікулах. Зокрема, зламані стрижні волосся, чорні крапки та перифолікулярні лусочки реєструвалися в 95% пацієнтів обох підгруп, тоді як жовті крапки, феномен «мильних пухирів», еритема та точкові судини (червоні крапки) – практично у всіх обсте­жених, що відображало поєднання інтен­сивного запального процесу, активної фоліку­ляр­ної дес­трукції та порушень мікроциркуляції, характерних для високої активності трихофітії (табл.).

У пацієнтів 1-ї підгрупи, які отримували комплексну терапію, вже через 2 тижні лікування відзначалася виражена позитивна динаміка більшості запальних і деструктивних трихоско­пічних маркерів. Частота зламаних стрижнів волосся зменшилася з 95% до 70% (p<0,05), чорних крапок – з 95% до 70% (p<0,05), тоді як жовтих крапок та проявів феномену «мильних пухирів» – удвічі, до 50% (p<0,001).

У пацієнтів 2-ї підгрупи, які отримували базову антимікотичну терапію з токоферолом, на 2-му тижні лікування також спостерігалося змен­шення частоти окремих запальних трихоско­пічних ознак, однак цей ефект мав переважно транзиторний характер. Зокрема, частота зла­маних стрижнів волосся та чорних крапок зменшувалася зі 100% до 78% (p<0,05), жовтих крапок – до 45% (p<0,001), еритеми – до 28% (p<0,001), а точкових судин – до 40% (p<0,001).

Моніторинг пацієнтів через 3 місяці виявив стійке покращення клінічної картини в основній підгрупі. Частота виявлення зламаних стрижнів волосся, чорних та жовтих точок знизилася до 35% (p<0,001 для всіх показників), а феномен «мильних бульбашок» визначався лише у 25% випадків (p<0,001). Еритема та перифолікулярне лущення повністю регресували (0%; p<0,001).

Найбільш показовими були результати від­даленого спостереження. У пацієнтів першої підгрупи через 6 місяців практично всі ознаки активної трихофітії були відсутні. Зламані стриж­ні волосся реєструвалися лише в 3% пацієнтів, чорні та жовті крапки, феномен «мильних пу­хирів» не виявлялися в жодному випадку (p<0,001). Значно зменшилася частота фіброзних змін – аморфні білі ділянки визначалися лише в 10% випадків, що свідчить про формування стійкої клініко-трихоскопічної ремісії.

Провідне діагностичне значення на поточному етапі мало зіставлення частоти реєстрації пери­фолікулярних лусочок та точкових судин (черво­них крапок) як маркерів інтенсивності екскудації та мікроциркуляторних розладів. Через пів року лікування в основній підгрупі зафіксовано прак­тично повний регрес запальних проявів: перифо­лікулярне лущення повністю нівелювалося (0%), а точкові геморагії візуалізувалися лише в 5% спостережень. У референтній групі такі паніку­літні ознаки персистували в 30% та 60% випадків від­повідно (Fisher’s Exact Test (FET), p<0,001). Отри­мані дані верифікують патогенетичну пере­вагу розробленої терапевтичної схеми в купіру­ванні перифолікулярної інфільтрації та нормалі­зації судинного русла, що мінімізує ризик подальшого прогресування деструктивного процесу.

Оцінювання фіброзних змін виявило виражену міжпідгрупову дивергенцію щодо частоти реє­стра­ції аморфних білих ділянок. Зокрема, через пів року спостереження цей трихоскопічний маркер діагностували лише в 10% осіб основної підгрупи проти 35% у контрольній (FET, p<0,001), що демонструє високу антифібротичну ефективність комплексної схеми та стабілізацію архітектоніки волосяних фолікулів. Натомість такі сформовані структурні дефекти, як шкірні заглиблення («ки­шені») та політрихія, не виявили динаміки під впливом терапії (p>0,05), підтверд­жуючи свою резистентність до медикаментозного лікування.

Результати трихоскопічного дослідження про­демонстрували надзвичайно високу інформа­тивність цього методу для диференційної діагнос­тики. Практично всі специфічні трихоскопічні ознаки були статистично достовірно асоційовані з трихофітією (p<0,0001). Зокрема, зламані стрижні волосся, чорні крапки та жовті крапки виявлялися в 97,5-100% пацієнтів з трихофітією.

Загалом, отримані результати засвідчують, що трихофітія в підлітків супроводжуються зокрема й психоемоційними та соціальними наслідками. Виявлені клінічні та трихоскопічні маркери мають високу діагностичну та про­гностичну значущість, що обґрунтовує доціль­ність їх включення до комплексного алгоритму ранньої діагностики та персона­лізованого ліку­вання пацієнтів з трихофітією.

ВИСНОВКИ

1. Застосований метод лікування продемон­стрував виражену позитивну динаміку вже через 3 місяці, що підтверджується значним зниженням ключових маркерів захворювання та повним регресом запальних явищ (еритеми та лущення до 0%; p<0,001).

2. Ознаки активного патологічного процесу (чорні/жовті точки, феномен «мильних пухи­рів») повністю нівелювалися в 100% підлітків першої підгрупи.

3. Отримані дані верифікують патогенетичну перевагу розробленої терапевтичної схеми в купі­руванні перифолікулярної інфільтрації та норма­лізації судинного русла, що мінімізує ризик по­дальшого прогресування деструктивного процесу.

Перспективи подальших досліджень. По­даль­ший ретельний аналіз зібраних даних міг би сприя­ти виявленню можливих кореляцій між вибором конкретних лікарських засобів і клініч­ними результатами лікування, що відкриває нові можли­вості для подальших дослід­жень, спрямо­ваних на оптимізацію лікувальних протоколів. Також не­обхідно проаналізувати профі­лактичні заходи щодо трихофітії серед дітей та підлітків.

Внески авторів:

Захаров С.В. – ведення та консультування про­єкту, адміністрування проєкту, концептуалізація, формальний аналіз, дослідження;

Макаренко О.В. – концептуалізація, ресурси, ведення, методологія, візуалізація, написання – рецензування та редагування.

Фінансування. Виконання роботи про­водиться в рамках НДР кафедри шкірних та венеричних хвороб: «Порушення адаптаційних механізмів при дерматозах і інфекціях, що пере­даються статевим шляхом, і методи їх ко­рекції» (№ держ­реєстра­ції 0100U000395, 01.01.2023 р. – 31.12.2026 р.) та НДР кафедри соціальної меди­цини, громадського здоров’я та управління охо­роною здоров’я з теми: «Наукове обґрунтування стратегій збереження та відновлення громадського здоров’я через вплив на детермінанти ефективності системи охо­рони  здоров’я»  (№ держреєстрації 0123U104849, 01.01.2024 р. – 31.12.2027 р.).

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

REFERENCES

1. Vargas-Navia N, Ayala Monroy GA, Franco Rúa C, Malagón Caicedo JP, Rojas Hernández JP. [Tinea capitis in children]. Rev Chil Pediatr. 2020 Oct;91(5):773-83. Spanish. doi: https://doi.org/10.32641/rchped.vi91i5.1345

2. Zhi H, Shen H, Zhong Y, Sang B, Lv W, Li Q, et al. Tinea capitis in children: A single-institution retro­spective review from 2011 to 2019. Mycoses. 2021 May;64(5):550-4. doi: https://doi.org/10.1111/myc.13243 

3. Serbina I, Khobzei K, Liadova T, Litus O, Vo­zianova S, Andrashko Yu, et al. [Clinical recom­men­dations from the Ukrainian Society for Hair Research. Diagnosis and treatment of alopecia areata]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny. 2023;12:45-67. Ukrai­nian. doi: https://doi.org/10.26565/2617-409X-2023-12-06

4. Biran R, Zlotogorski A, Ramot Y. The genetics of alopecia areata: new approaches, new findings, new treat­ments. J Dermatol Sci. 2015;78(1):11-20. doi: https://doi.org/10.1016/j.jdermsci.2015.01.004

5. Montes de Oca-Loyola ML, Lumbán Ramírez P, Gómez-Daza F, Bonifaz A. An Overview of Tricho­bacteriosis (Trichomycosis): An Underdiagnosed Disease. Cureus. 2023 Sep 25;15(9):e45964. doi: https://doi.org/10.7759/cureus.45964

6. Leung AKC, Hon KL, Leong KF, Barankin B, Lam JM. Tinea Capitis: An Updated Review. Recent Pat Inflamm Allergy Drug Discov. 2020;14(1):58-68. doi: https://doi.org/10.2174/1872213X14666200106145624 

7. Khurana A, Sharath S, Sardana K, Chowdhary A. Clinico-mycological and therapeutic updates on cutaneous dermatophytic infections in the era of Trichophyton indotineae. J Am Acad Dermatol. 2024 Aug;91(2):315-23. doi: https://doi.org/10.1016/j.jaad.2024.03.024

8. Hruzieva TS, Lekhan VM, Ohniev VA, Haliien­ko LI, Kriachkova LV, Palamar BI, et al. [Biostatistics]. 2020. 384 p. Ukrainian.